Верховна Рада України і надалі приділятиме значну увагу ухваленню законів, які регулюють відносини в інформаційній сфері.
Про це 12 жовтня заявив голова Верховної Ради Володимир Литвин під час зустрічі з Представником ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Дунею Міятович, повідомила прес-служба парламенту.
Представник ОБСЄ висловила занепокоєння щодо деяких норм законопроектів, що готуються до розгляду в українському парламенті, і заявила про готовність очолюваного нею офісу провести правову експертизу відповідних проектів законодавчих актів.
«Моє завдання полягає у тому, аби не критикувати, а надавати всебічну допомогу у зазначених питаннях країнам-членам ОБСЄ», – сказала Міятович.
У відповідь Литвин зазначив, що питання щодо діяльності ЗМІ в Україні і свободи слова «є чутливою темою», і наголосив на важливості ретельного аналізу ситуації в інформаційному просторі.
На переконання Литвина, необхідно «і на політичному, і на законодавчому рівні дійти консенсусу щодо об`єктивного арбітражу відносин держави і ЗМІ». Таким арбітром має виступати судова система та інститути громадянського суспільства.
«Законодавчі рішення у сфері мас-медіапотребують системного підходу, якому мають передувати «ретельний аналіз і серйозна розмова», – сказав Литвин.
Зокрема, зазначив він, важливо не допустити монополізації інформаційного простору. У цьому контексті, торкаючись, зокрема, питання роздержавлення комунальних друкованих ЗМІ, керівник парламенту висловив думку, що «пріоритет мають отримати журналістські колективи».
Литвин також повідомив, що ближчим часом парламент розглядатиме у другому читанні законопроект про доступ до публічної інформації, і запропонував, аби офіс Представника ОБСЄ з питань свободи засобів масової інформації направив свої висновки і рекомендації до цього документу.
Щодо законопроекту про суспільне телебачення, Литвин висловив переконання щодо необхідності дійти консенсусу стосовно найважливіших питань – фінансування та менеджменту. Питання щодо видатків на здійснення діяльності суспільного телебачення, сказав він, варто було б чітко зафіксувати у законі, а також окремим рядком у державному бюджеті, зазначивши, що це має бути захищена стаття. Керівництво такого каналу, на думку керівника парламенту, має визначати опікунська рада, до складу якої увійдуть представники громадянського суспільства і по одному представникові від гілок влади.
Голова Верховної Ради також заявив, що парламент «зважено підійде» до розгляду інших законодавчих актів щодо діяльності ЗМІ, зокрема, у частині регулювання інтернет-простору, і запевнив, що ці питання розглядатимуться з урахуванням світового досвіду. Окремим напрямком діяльності парламенту Литвин назвав приведення вітчизняного законодавства у сфері ЗМІ до європейських стандартів, зазначивши, що Комітет з питань свободи слова та інформації, який очолює представник опозиції, матиме підтримку Верховної Ради.
При цьому Литвин вважає за необхідне поставити питання і про «проблему свободи образ та наклепів» у ЗМІ, «особливо на різного роду політичні замовлення».
«У мене немає підстав говорити про згортання демократії. Вірю, що влада добре засвоїла необхідність весті діалог зі ЗМІ на основі закону, відповідальності і доброзичливості, і вірю, що в Україні буде і зустрічний рух – не буде поділу на «своїх» і «чужих», де «чужих» можна обливати брудом, а «своїх» виставляти як ікону», – наголосив спікер.
За його словами, кожен можновладець «має повісити у своєму кабінеті гасло: дбай про свободу слова, доки ти при владі, бо потім, коли опинишся в опозиції, буде пізно».
