Згідно з даними на сайті парламенту, відповідний законопроект був переданий на підпис главі держави 17 липня.
Відповідно до прийнятого законопроекту, з Господарського кодексу виключаються норми, за якими державні підприємства для закупівель товарів, робіт і послуг використовують процедури, визначені законом про держзакупівлі.
Також з кодексу виключені пункти, які відносять під чинність закону про держзакупівлі комунальні підприємства й господарчі товариства, контрольний пакет акцій (або частки в СФ) якого належить державі.
Безпосередньо в законі про держзакупівлі визначено, що до контрольованих державою підприємств (як держпідприємств, так і до акціонерних товариств) він застосовується тільки у разі, якщо закупівлі здійснюються за державні кошти.
Закон визначає державні кошти як кошти державного й місцевого бюджетів, позабюджетних державних фондів, а також кошти кредитів міжнародних фінансових організацій, залучених під держгарантії.
Також депутати розширили перелік видів закупівель, які не підпадають під чинність закону, включивши туди, зокрема, придбання й оренду землі й нерухомості, послуги, надавані для здійснення емісії або купівлі-продажу цінних паперів, навчання в закордонних вишах, низку закупівель для організації й здійснення гастролей і фестивалів національного рівня, а також для забезпечення діяльності спортивних збірних країни.
Депутати розширили перелік умов, які надають право змінювати умови договору після підписання (але до початку поставок).
Вони включили в нього погоджену зміну вартості контракту внаслідок сезонного коливання цін на товар або послугу, зміну ціни у зв'язку зі зміною податкових ставок, а також зміну індексу інфляції, валютних курсів і біржових котирувань, якщо вони використовуються в контракті.
За даними експертів, після підписання цього закону президентом близько 250-300 млрд грн. буде виведено з-під дії тендерних процедур. На думку експертів, розкрадання коштів державного бюджету від цього зросте на 25-30 млрд грн. щорічно.
Як повідомлялось, законопроект №9634 був прийнятий Радою 4 липня.
У цей же день Литвин подав у відставку у зв'язку із прийняттям парламентом за його відсутності закону про мовну політику.