«Коли Генеральна прокуратура менш ніж за 24 години приймає рішення, що йде врозріз з європейським ордером на арешт, звичайно, є підозра, що за всім цим ховаються різні причини», – заявила Грібаускайте у відповідь на питання, чи вірить вона, що Австрія знаходилася під тиском з боку Росії.
За її словами, Австрія повинна була затримати Головатова на 40 діб. За цей час литовська сторона мала надати документи для його екстрадиції в Литву.
Грібаускайте пояснює, що Литва дотримувалася стандарту Європейського ордера на арешт. За її словами, незважаючи на те, що Австрія приєдналася до механізму виконання європейських ордерів на затримання у 2002 році, вона мала виконати запит Литви щодо злочину, здійсненому 1991 року. Адже, відзначила вона, «у доповіді ЄС Комісія вказала, що європейські ордери на арешт за злочини, вчинені до 2002 року, автоматично визнаються як запити про екстрадицію підозрюваного».
За даними Die Presse, Головатов після видання ордеру в 2010 році їздив Фінляндію, Кіпр та Чехію, однак ніде не був затриманий. «Це означає, що європейський ордер на арешт для деяких країн ЄС нічого не значить. Це поганий приклад для всієї Європи», – заявила Грібаускайте.
Втім, Уповноважений Європейської комісії з юстиції і цивільних прав Вівіан Редінг, коментуючи звільнення затриманого у Відні колишнього офіцера КДБ, заявила, що з юридичної точки зору Австрія не мала виконувати ордер на затримання саме через те, що приєдналася до механізму виконання європейських ордерів у 2002 році. При цьому виданий владою Литви ордер на затримання Головатова стосується злочину, скоєного в 1991 році.
Водночас міністри закордонних справ країн Балтії звернулися із письмовим зверненням до Єврокомісії, у якому заявили, що поспішне рішення правоохоронних органів Австрії про звільнення затриманого у Відні підозрюваного у справі про події 13 січня 1991 року у Вільнюській телевежі, колишнього офіцера КДБ Міхаїла Головатова принизило принцип європейської солідарності.
Нагадаємо, полковника Головатова було заарештовано 15 липня в аеропорту Відня. Проте на велике розчарування литовців, росіянина було несподівано звільнено наступного ж дня.
Після цього уряд Литви навіть погрожував Австрії відібрати її право голосу в Раді Європи.
Полковник Головатов був керівником спеціального підрозділу КДБ «Альфа». У січні 1991 року, коли Литва проголосила відокремлення від СРСР, Головатов наказав штурмувати телевежу Вільнюса. Від куль загону «Альфа» і гусениць танків загинуло 13 осіб, більше 600 отримали поранення.
Після виходу із СРСР Литва вирішила викрити та засудити усіх радянських військових, а також тих литовців, які співпрацювали із СРСР та безпосередньо брали участь у погромах 1991 року. Кілька десятків осіб уже отримали вирок. Проте, 23 людини, які живуть в Росії та Білорусії ще й досі перебувають поза зоною литовського права.