Збільшення кількості нелегальних мігрантів штовхає уряд Литви на серйозніші заходи безпеки. Литовський політолог Бернарас Івановас у коментарі Тижню пояснив, що ефективність будь-яких фізичних бар’єрів завжди під питанням, однак це все одно важливий психологічний крок у боротьбі проти ескалацій. Міністерка внутрішніх справ Литви Агне Білотайте пообіцяла, що паркан із колючим дротом з’явиться через рік. Але, за словами політолога, рік – великий проміжок часу, тому потрібно вже приймати комплексні рішення, адже події відбуваються блискавично.
“Потрібні рішення на рівні ЄС і навіть НАТО. Ми розуміємо, що Лукашенка веде гібридну війну і тільки швидкі, рішучі зміни щось вирішать. Наприклад, блокування авіасполучення з Білоруссю, з Іраком заблокували, хоч і частково, але є ще інші канали. Тож треба працювати в цьому напрямі, а фізичний бар'єр – це питання корупції. Його не будуть вже багато років ні в Естонії, ні в Литві, ні в Латвії. Хоча гроші були виділені. Зараз це швидше за все зроблять”, – прокоментував Бернарас Івановас.
За його словами, довгий час політика Литви стосовно загроз із Росії та Білорусі була “мультяшною”, а політики сприймали все як віртуальну гру, що й дозволило сьогодні вплинути на внутрішню ситуацію в країні: “Наче ми тут такі представники ЄС, ми такі захисники прав людини, всіх головних принципів, приймаємо всіх головних опонентів Лукашенки. Але треба мати на увазі, що ти маєш справу із по суті божевільним хуліганом, якому ніякі правила не писані. Бльше скажу, Лукашенку сприймати як суб'єкт – це ідіотизм. Він – це прокладка путінської політики, з яким Путім намагається вирішувати свої питання непрямо”.
Читайте також: Reuters: Литва хоче встановити на кордоні з Білоруссю колючий дріт через рекордну кількість нелегальних мігрантів
Насправді плани будує не Лукашенка одноосібно – ним керують з Кремля – наприклад, помічник президента РФ Владислав Сурков, який задіяв вже перевірений сценарій, стверджує політолог. Тому будь-які маніпуляції потрібно сприймати дуже серйозно, однак литовські політики “більше говорили ніж діяли”. На сьогодні через “віртуальне” сприйняття загрози країна виявилась чутливою перед реальними протестами, від яких може зрости захворюваність на коронавірус. Бернарас Івановас зазначив, що є ймовірність і військових сутичок через озброєних біженців. “Це, по суті зелені, чоловічки яких треба так і сприймати. На жаль, цього розуміння дуже не вистачало нашому уряду”.
Зараз є реальна загроза внутрішній стабільності у Литві, каже фахівець. Вчора у Вільнюсі відбулись мітинги проти обмежень для невакцинованих громадян та примусу вакцинувати дітей, 26 людей затримали. Також раніше литовський суспільний мовник LTR повідомляв про мітинги проти розміщення мігрантів, які почалися ще в липні. Пікети відбувались у Клайпеді, біля литовсько-білоруського кордону, у Дієвенешке і недалеко від полігону Руднинкай. Там протестуючі прорвались на територію полігону, напали на поліцейських і підпалили покришки. Мешканці Дієвенешке також протестували в кінці липня під урядом.
Це результат намагань Москви та Мінська втягнути потрібні їм питання у повістку внутрішньої політики Литви, каже Івановас: “Це питання боротьби в тому числі і маргінальних політичних груп, яких виштовхнули на край і яким ця ситуація дає можливість повернутись і заявити про себе. Вони просувають лозунги щодо ковідних паспортів, проблем вакцинації і, звичайно, мігрантів. Все це встає в один ряд.Так криза мігрантів може стати серйозною проблемою в Литві, тому що протестуючі вже говорять про дострокові вибори, зміщення влади”. Експерт пояснив, що це трохи пасивні пропозиції, бо нічого конкретного невдоволені не пропонують. Але розбурхування ситуації працює, бо люди дійсно налякані.
“Треба розуміти, що Литва – це провінція. В плані політики протестів вона більше провінція, ніж Україна. Тому що тут нічого такого не відбувалось. В деяких районах у Східній Литві, які зараз в цьому задіяні, люди темношкірих не бачили взагалі ніколи. Вони живуть все життя у своєму селі і нічого не бачать. Для них це виглядає так, ніби до нас йдуть страшні люди. Це може ще більше погіршитись, бо восени нас очікує ще й серйозна фінансова криза, соціальна і це може дуже негативно відобразитись на стабільності в регіоні. Цього наші вороги намагаються добитись у Мінську, але найбільше у Москві”, – ствердив політолог наголошуючи на тому, що жодні дії Білорусі не слід розглядати окремо від зацікавлень Кремля.
Читайте також: Відважність, що заслуговує підтримки
Наразі в Литві перебуває понад 4 тисячі мігрантів, інших декілька тижнів на кордоні вже не пропускають. Здебільшого мігранти їдуть в Польщу чи Латвію, каже Бернарас Івановас та пояснює, що рішення використати саме цей спосіб тиску на Європу внутрішньополітичними проблемами в самих Росії та Білорусі. “Лукашенка як політичний упир робить все, щоб утриматись при владі, йому неважливо, що відбуватиметься навколо, хоч Третя світова. Тому що відхід від влади йому означає смерть, фізичну. Його просто як Муаммара Каддафі можуть розірвати”, – пояснив політолог. Аналогічно намагання дестабілізувати ситуацію є стратегічно важливим і для Путіна, адже у вересні відбудуться вибори у Держдуму.
Литовський експерт наголошує, що такий сценарій розвитку дій, який зараз ми спостерігаємо у Литві передбачали політологи і раніше, хоча вони й звучали фантасмагорично. Мається на увазі прихід зелених чоловічків, зовнішня загроза та дуже прозорі наративи про те, що єдиний реальний вихід – об’єднатись навколо вождя. Тобто це все – частина політики, коли люди за межею бідності в Росії і немає чим похвалитись на внутрішньому фланзі. Тоді треба шукати зовнішніх ворогів, стверджує фахівець, про яких можна говорити цілодобово по телебаченню, промиваючи мозок.
“Це стає частиною російського порядку денного. Так колись було з Україною, зараз розповідають про страшних литовців. Думаю, що цей сценарій приготували ще раніше, але коронавірус, можливо інші обставини, трохи його відклали. Невпевнений, що буде далі, але думаю, слід очікувати подальшу сильну ескалацію”, – резюмував Бернарас Івановас.