Литовська дослідниця самопроголошених утворень та сепаратизму Довіль Якнюнайте в інтерв’ю Тижню розповіла, що бачить одну велику відмінність конфлікту в Україні від подій у Грузії, де був і досі є етнічний конфлікт.
«Я бачу одну велику відмінність конфлікту в Україні від подій у Грузії. У цій країні був і досі є етнічний конфлікт. Мене за це нерідко критикують грузинські колеги, однак треба чесно визнати, що конфлікти, які активізувалися на початку 1990-х років, сталися в результаті зіткнення двох різних етнічних проектів. Такі протистояння є найскладнішими для вирішення. У вашому ж випадку немає етнічного підґрунтя», – сказала вона.
Якнюнайте пояснила, що в українському конфлікті йдеться про соціально-економічні причини та культурну різницю, які були підсилені в умовах кризової ситуації (якою був Майдан) плюс значний зовнішній поштовх.
Дослідниця припустила, що вирішити таку проблему, можливо, буде простіше.
Вона зауважила, що якщо говорити про інші європейські приклади сепаратизму, то насамперед треба згадати Шотландію й Іспанію. Це сепаратизм, який відбувається в демократичних державах. У цьому сенсі Шотландія є ідеальним випадком. Вони розпочали дебати, попросили референдум, центральна влада погодилася щодо його проведення, окреслила умови процесу, відбулося чесне голосування після довгих публічних обговорень. Це повністю відрізняється від ситуації в Україні.
Іспанія та Каталонія, за словами Якнюнайте, не змогли реалізувати процес у такий цивілізований спосіб, адже іспанський уряд не був готовий до такого сепаратизму. Втім, обидві сторони не переходять до насильства й це дуже важливо. У вашій країні таких дебатів не було до 2014 року. Навіть якщо раніше й можна було знайти якісь незначні ознаки сепаратизму, вони зовсім не збігалися з громадською думкою. Ця проблема є новою, однак вона існує вже чотири роки і, як я зазначила раніше, час працює проти вас.
Детальніше читайте в черговому номері журналу «Український тиждень»