Надсилаю тобі з Варшави мої слова солідарності та братерства. З хвилюванням переглядав твоє фото із зали суду, де ти за ґратами читаєш мої есе, перекладені українською мовою. Не один із тих есе був написаний саме в тюрмі. І це фото для мене має дуже символічне значення.
Ніколи не думав, що один із очільників Помаранчевої революції буде ув’язнений на підставі таких примітивних доказів. Твої вороги – боягузи, які не мають сміливості боротися та воювати чесно і відкрито. Вчинки таких людей підлягають осуду, а їм самим можна лише поспівчувати. Адже, засуджуючи тебе, вони автоматично підготували вирок і для себе. Ти вийдеш із в’язниці із високопіднятою головою, натомість їх до кінця життя переслідуватиме власна совість і боягузтво.
Юрію, доля визначила тобі пройти шлях українців, які справді відстоюють свободу в країні. Вірю, що твоє ув’язнення буде шляхом до слави. Захоплююся твоєю позицією відважного демократа і патріота незалежної України. Вірю, що так само думають чимало поляків. Прийми від мене слова поваги, солідарності і дружби від старого в’язня, польського приятеля вільної та незалежної України. Будь мужнім. Багато хто у світі за тебе.
Адам Міхнік