Про це пише газета «Коммерсанть-Украина» в матеріалі «Обратная сторона независимости».
Участь в анонімному опитуванні взяли 579 суддів судів різних інстанцій (8-9% від загальної кількості суддів) з 7 областей, Автономної республіки Крим та Києва. Показово те, як судді самі оцінюють рівень довіри до них. Так, лише 9,2% опитаних відповіли ствердно на питання, чи довіряє суспільство судовій владі. Ще 20,8% суддів вважають, що суспільство судам не довіряє, а 70% опитаних вважають, що їм довіряють частково.
Цілий блок питань при опитуванні суддів був присвячений наявності в їх практиці випадків тиску, погроз чи втручання з боку різних органів влади. Більшість респондентів на ці питання відповідали негативно, однак при цьому знайшлися серед них і ті, які зізналися, що стикалися з тиском з боку представників виконавчої влади (20,8%), представників законодавчої влади (17,3%), прокурорів (18, 5%), а також з боку керівників своїх судів (11,9%) і судів вищих інстанцій (11%).
«Можна констатувати посилення впливу представників законодавчої та виконавчої влади на суддів вищих і апеляційних судів при розгляді конкретних судових справ. Існує загроза створення нової системи політичного впливу на суддів за допомогою позапроцесуального тиску на них представників судів вищих інстанцій», – йдеться в результатах моніторингу.
Більше половини суддів (57,3%) не вважають нову систему органів суддівського самоврядування, яка запрацювала після судової реформи 2010 року, більш ефективною, ніж попередня. Показовою є і ситуація з оцінкою діяльності Вищої ради юстиції (ВРЮ) суддівським корпусом: 56,9% суддів не вважають ВРЮ незалежним органом, а 60,7% опитаних відповіли негативно на питання, чи сприяє діяльність ВРЮ твердженням незалежності судової влади.
Що стосується рівня забезпечення соціальних гарантій, то 86,1% суддів вважають, що зі вступом в силу судової реформи вони були звужені, і лише 1,8% опитаних вважають, що соціальні гарантії суддів були посилені. 90% суддів вважають, що їх безпека не забезпечується на належному рівні. Вкрай показовим є питання, присвячені тому, яку зарплату судді вважають достатньою для того, щоб відчувати себе незалежними. Так, 12,5% суддів апеляційних господарських судів вважають, що вона має становити 120 тис. грн (в середньому судді цієї інстанції вважають, що вони повинні отримувати близько 30 тис. грн). 9% суддів Верховного суду вважають справедливою для себе зарплату в 80 тис. грн (в середньому судді ВС оцінили необхідний рівень свого грошового забезпечення приблизно у 46 тис. грн). Середній показник бажаної зарплати серед суддів загальних судів першої інстанції становить 20 тис. грн, вищого спеціалізованого з розгляду цивільних і кримінальних справ – 46 тис. грн.
Конкретні рекомендації щодо зміцнення незалежності суддів в звіті відсутні, проте наголошується, що їх сформулюють за підсумками пропозицій учасників конференції.
Нагадаємо, заступник генерального прокурора, член Вищої ради юстиції Михайло Гаврилюк 7 листопада заявив, що Вища рада юстиції має намір перевірити подання депутатів Верховної Ради щодо дій суддів Верховного Суду при зміні 15 підсудним вироків з довічного ув'язнення на 15 років в'язниці в 2009-2010 роках.