Польща та Україна повинні докласти спільних зусиль, аби не дозволити третій стороні спекулювати на трагічних сторінках минулого обох народів. Про це пише у своїй статті для видання Gazeta Wyborcza директор Інституту національної пам’яті Польщі Лукаш Камінський.
Він зазначає, що у Польщі прийняття українським парламентом закону про декомунізацію викликало неоднозначну реакцію, яку посилив той факт, що голосування в Раді відбулося у день виступу польського президента Броніслава Коморовського. Камінський пише, що з українського боку ситуацію прояснили директор Інституту національної пам’яті України Володимир В’ятрович, його радник Олександр Зінченко та спікер парламенту Володимир Гройсман, які стверджували, що голосування за згаданий законопроект та візит Коморовського збіглися у часі випадково, а саме нововведення має антирадянський характер, а не антипольський.
«Приймаючи цей аргумент, варто зауважити, що Польщу турбує не лише вшанування парламентом воїнів УПА. Будуючи нову ідентичність, Україна дедалі більше апелює до історії цього формування. Багато поляків розуміють, що це пов'язано в першу чергу з довгою боротьбою УПА проти совєтів. Історія українського підпілля, однак, має й інші елементи, зокрема масові злочини проти поляків», – йдеться у публікації.
Автор статті зазначає, що вшанування історії УПА не супроводжують дії, спрямовані на дослідження «темних сторін своєї історії і вшанування пам'ять жертв».
Лукаш Камінський, директор польського Інституту національної пам'яті
«Ситуації не сприяє активність російської пропаганди. Російські ЗМІ протягом декількох місяців проявляють великий інтерес до злочинів, скоєних проти поляків українськими націоналістами з ОУН та УПА. Крім того, в Польщі шукають істориків і свідків, готових до участі в зйомках програм, документальних фільмів тощо», – пише Камінський.
Автор наголошує, що інтерес російської сторони до цього питання є лише засобом антиукраїнської пропаганди, однак в цій ситуації необхідно взяти ситуацію в свої руки, щоб Росія не могла будувати свій наратив виходячи з того, що «поляки задля політичних інтересів готові забути про жертви, а українці будують свою ідентичність, приховуючи злочини».
Історик стверджує, що поляки та українці повинні більше уваги приділяти складним питанням минулого.
«Тим не менш, це вимагає пошуку нової формули для спільних дій», – йдеться у статті.
Камінські вважає, що акцент необхідно робити на вшануванні пам’яті жертв та спільної роботи з архівами.
«Примирення не вимагає, щоб ми досягли повної відповідності в оцінці минулого. Але ми повинні зрозуміти позицію і почуття один одного, а також домовитися про базові факти», – пише він.
Автор публікації наголошує, що в Києві триватиме виставка «Знищення польської еліти. Дія АВ -. Катинь», яка допоможе «дізнатися про минуле та відкрити шлях до взаємного прощення та примирення».
«Ми в боргу перед жертвами, собою і майбутніми поколіннями. Правда примирення між поляками і українцями може стати основою для зміни долі всієї Центральної і Східної Європи, і зламає с геополітичний фаталізм минулого століття», – резюмує автор статті.
Читайте також: Польська дискусія про героїзацію УПА: Майже третина поляків нічого не знає про Волинську трагедію