Високий рівень заідеологізованості та вдавання до глибоких соціальних трансформацій забезпечує режимам тривалість передусім тому, що практика жорстокості вимагає створення потужних озброєних спецслужб. Про це в інтерв’ю Тижневі заявив професор політології Університету Торонто Лукан Вей.
«Тривалість режимів супроводжують масштабні катаклізми. Голод панував у 1921-му і 1930-х у СРСР, у Китаї забрав життя 45 мільйонів осіб під час «великого стрибка» у 1950 роках. У Північній Кореї на початку 1990-х також панував голод. Масштабні санкції прокотилися Чилі, Кубою тощо. СРСР пережив вторгнення нацистської Німеччини. Усі згадані вище режими протрималися довго або існують і досі. Секрет довголіття постреволюційних авторитарних режимів криється у тому, що всі вони були встановлені шляхом крайньої жорстокості. У Росії свого часу відбулася громадянська війна, у Китаї воювали проти японців і Гоміндану. Другий вагомий фактор – високий рівень заідеологізованості та вдавання до глибоких соціальних трансформацій», – зауважив Вей.
На його думку, це забезпечує режимам тривалість передусім тому, що практика жорстокості вимагає створення потужних озброєних спецслужб.
«Таким було радянське ЧК-КГБ, яке постало внаслідок громадянської війни, до якої нічого подібного не існувало взагалі. Багато послідовників Лєніна до подій громадянської війни вважали, що їм не потрібно постійної армії. Події згаданої війни стимулювали їх до створення ЧК, що стало базою для КГБ і будь-яких репресій щодо опозиції. По-друге, сплав війни та ідеології створив надзвичайно об’єднані партії, що в СРСР вилилося у надзвичайно мілітаризовану партію більшовиків зі стрункою вертикальною структурою і надзвичайною дисципліною. Очевидно, саме вони стали першою авторитарною партією ХХ століття, що перевершувала дисциплінованістю усі партії-попередниці. Дисципліна була умовою, яку передбачав військовий час, і водночас умовою, завдяки якій можливо пояснити живучість режиму», – наголосив Вей.
«Якщо взяти нинішню провладну сучасну російську партію «Єдіная Росія», то дисципліни, подібної до тієї, яка була в більшовиків, там немає. Тому, очевидно, тривалість сучасного російського режиму не буде такою, як у СРСР», – підсумував професор політології.
Детальніше читайте в черговому номері журналу «Український тиждень»