Люте літо

 

Як і будь-які інші екстремальні погодні умови, сильна спека впливає на людське здоров'я негативно. Балансуючи між виснажливою роботою і втечею до водоймищ задля  відпочинку, українці наражаються на багато небезпек. Окрім теплових та сонячних ударів, палюче сонце несе іще ряд потенційних загроз для нашого здоров'я. Хоча якщо дотримуватись порад лікарів і носити з собою воду, капелюхи й сонячні окуляри, можна уникнути «спекотних» неприємностей.  

 

Сезонні хвороби

 

«У спекотну погоду наші сили швидше вимотуються: імунітет падає, а опірні можливості організму знижуються», – пояснює Тижню лікар-отоларинголог Олександр Папп. Кількість звернень із патологією верхніх дихальних шляхів на прийомі у Олександра Васильовича за період аномальної спеки збільшилася як мінімум удвічі: «Це дуже помітно по лор-патологіях – нежить, зовнішні, середні отити і навіть гнійні ангіни – їх зараз не менше, ніж узимку! Купання в річках призводить до проблем з вухом, наприклад, зараз дуже багато зовнішніх дифузних отитів».   

 

«Безпосередньо зі спекою пов'язані загострення вегетосудинних дистоній, – розповідає Тижню сімейний лікар Віталій Гайструк. – Вони проявляються переважно головним болем, головокружінням, слабкістю, нудотою, рідше підвищенням температури до 37.5-37.9 градусів, запамороченнями. Така симптоматика може з'являтися й під час перебування в оснащеному кондиціонером приміщенні, бо в половині випадків викликається підвищенням атмосферного тиску». 

 

Особливо важко спеку переносять маленькі діти. «Система терморегуляції в них ще не стійка, – продовжує Гайструк, – тож перегрітися можна дуже швидко». До того ж вони частіше п'ють воду прямо з холодильника, а під час купання – ковтають воду з різноманітними збудниками, тому і хворіють частіше.

 

Спека впливає на практично здорових людей, вже не кажучи про хронічно хворих – їм загрожує загострення хвороб. Зокрема, через перегрів організму може підвищуватися тиск, а зневоднення може вести до зростання серцево-судинних захворювань. «Підвищене потовиділення при недотриманні водного балансу підвищує частоту інсультів, – говорить Віталій Гайструк. – Якщо не випивати на день додатково 2-3 л рідини, кров «згущується» – особливо це стосується людей похилого віку. Як наслідок, зростає ймовірність інсульту або інфаркт міокарду». Проте завідувач відділенням реабілітації Інституту кардіології імені Миколи Стражеска АМН України Ярослав Щербак збільшення кількості хворих-сердечників на прикладі свого інституту не фіксує: «Більшість інфарктів та інсультів стаються на гіпертонічних кризах, тобто на підвищеному тиску. А він, як правило, відбувається через нестабільність у погоді та атмосферних явищах, коли вранці мінус, а вдень уже плюс. Коли ж іде якийсь атмосферний фронт, коливання тиску не відбувається, він більш-менш сталий. Тому зараз у гіпертоніків переважно нормальний тиск і вони майже не відчувають погіршення самопочуття. Вплив спеки на сердечників безперечно є, але не такий сильний, аби звертатися до лікарні». 

 

Для людей із хронічними серцево-судинними захворюваннями лікар Щербак радить не перебувати під прямим сонячним промінням, пити побільше рідини і слідкувати за тиском. Людям із хронічними хворобами також не варто переривати прийом медикаментів, навіть не зважаючи на нормальне самопочуття – для того, аби попередити загострення.

 

Кондиціонери й вода

 

Окрім людей, яким доводиться працювати просто неба, хворобливі наслідки спеки відчувають водії й офісні працівники, чиї робочі місця й автомобілі обладнані кондиціонерами. Виставляючи охолоджуючу техніку на низьку температуру 16-17 градусів, вони створюють великі перепади температури, тим самим збільшуючи ймовірність хвороби. Бажано, щоб різниця між температурою зовні і в кондиційованому приміщенні складала приблизно 10 градусів. «Якщо надворі +40, то менше ніж +25 на кондиціонері ставити не треба. Максимальна різниця – 10-15 градусів», – запевняє Папп, даючи учасникам офісних війн за вимикання кондиціонерів ще один аргумент. Окрім загострення хронічних недуг, різкі перепади температури можуть викликати хвороби сечостатевої системи і органів дихання. До того ж у кондиціонерах потрібно періодично змінювати фільтри, інакше у них починають розмножуватися хвороботворні бактерії.

 

Поєднання сильної спеки зі вживанням холодної води також торує прямий шлях до лікаря. «У цей час випивається багато холодної газованої води, а це величезний подразник для слизової оболонки, – говорить Папп. – Через вживання газованої води знижується місцевий імунітет і відбувається запалення, до якого потім приєднується бактеріальна флора, породжуючи хвороби». Купання може також негативно вплинути на здоров'я. «Тепла вода – це сприятливе середовище для розмноження бактерій», – нагадує лікар.

 

Окрему групу «спекотних» хвороб складають харчові отруєння. «У моїй практиці це 25% скарг, – розповідає Віталій Гайструк. – На спеці продукти (особливо м'ясні й молочні) дуже швидко псуються, тому часто вихід на природу закінчується харчовим розладом. До того ж гарячі шашлики не можна запивати холодними напоями – інакше розлад шлунку вам також гарантований».

 

Згідно з порадами від міністерства надзвичайних ситуацій, під час харчування у непристосованих умовах (у лісі або на пляжі) необхідно слідкувати за тим, аби продукти не  контактували з ґрунтом чи піском. Приготовані страви варто споживати одразу, а якщо вже вживаєте їх через певний проміжок часу, не забудьте повторити термічну обробку. Зберігання ж страви без холоду не повинно перевищувати двох годин, наголошують у МНС. 

 

Степова спека

 

На Південному Сході України температура часто перевалює за +40, а місцеві мешканці вже сприймають як полегшення 30-ти градусну спеку. Черговий лікар-консультант  Клінічного об'єднання швидкої медичної допомоги Дніпропетровська Вікторія Біла розповіла Тижню, на що переважно скаржаться мешканці міста: «Спека спричиняє головний біль, слабкість, у багатьох навіть є озноб при нормальні температурі тіла, іноді нудота». 

 

Проте підвищення температури повітря в середньому на десять градусів не спричинило у Дніпропетровську паніки чи надмірного припливу хворих до лікарень. «Як дільничний лікар я отримую дані з цілого міста – паніки або критичної ситуації немає. У мене за добу завжди було 160-170 дзвінків, зараз уже підраховую – набагато менше. Сильних теплових або сонячних ударів у нас також не було. Зважаючи на 40-градусну спеку, люди ходять з пляшечками води у торбах, майже всі одягають капелюхи. Якщо удома щось трапляється, ми одразу радимо людину роздягти, перемістити у холодне приміщення, на тіло, особливо голову й грудну клітину, покласти холодні рушники – це допомагає».

 

Вікторія Василівна відзначає, що загальна кількість скарг не збільшилася, проте  змінилася їхня специфіка: «Поменшало травм – люди менше виходять на вулицю. З опіками звертаються переважно відпочивальники, які повертаються з моря, де за п'ять днів намагалися швидко засмагнути, ігноруючи акліматизацію, і як наслідок отримали сонячні дерматити. Гіпертоніки страждають, проте їм часто вистачає телефонної консультації. Дзвонять, я раджу препарати і прошу передзвонити через годину-півтори. Щойно мені також жінка передзвонила – тиск знизився, усе гаразд, тож швидку викликати не потрібно».

 

А що в лікарнях?

 

Лікарям і хворим у таку спеку непереливки: достатньою кількістю охолоджувачів повітря  обладнані хіба що приватні клініки, а в державних повітря ганяють у кращому випадку радянські повітрегони. Кондиціонери є у палатах підвищеного комфорту та в палатах для важких пацієнтів, проте це не масове явище. «Я працюю добу, жодного кондиціонера, лише вентилятор, – каже Валентина Біла. – У відділеннях також немає кондиціонерів, вентилятори є. Якщо людину забирають з тепловим ударом, його переносять у прохолодне приміщення з затемненими вікнами. В реанімаціях, палатах інтенсивної терапії кондиціонери є». 

 

«У нашій клініці кондиціонери є в операційних і оперативних залах, проте не у всіх палатах, – констатує Олександр Папп. – В Москві, де також лютує спека, планові операції були відмінені. У нас такого розпорядження не було. Проте проводити планові операції в таких важких погодних умовах у більшості випадків не рекомендують. Рани у спеку погано загоюються».  

 

Поради до спеки

 

У спекотну погоду лікарі радять дотримуватися певних правил поведінки й раціону: не пити холодної газованої води, не перебувати довгий час під прямим зовнішнім промінням. Не варто сидіти під кондиціонерами, принаймні не під потоком холодного повітря. Намагайтеся уникати різкого перепаду температур, відтак не вмикайте кондиціонер на дуже низьку температуру. Небезпечно купатися у місцях масового скупчення людей і в забруднених водоймах, натомість купатися треба у великих або проточних водоймищах.

 

Для профілактики застуди не варто вживати мед, сік цибулі чи лимона у чистому вигляді, вони можуть додатково подразнювати слизову оболонку горла. Їх треба розводити водою у співвідношенні 1 до 3, 1 до 4. Ще для профілактики можна вживати вітамін С – у смородині аби шипшині його на порядок більше, ніж у лимоні. 

 

У квартирах медпрацівники радять ставити на підвіконнях посудини з водою для зволоження повітря та зменшення кількості пилюки, яка також подразнює горло. Також МОЗ України нагадує громадянам про необхідність дотримання умов зберігання ліків. «У разі порушення температурного режиму діюча речовина лікарського засобу може змінити свої лікувальні  властивості і замість очікуваної допомоги завдати шкоди здоров'ю людини», – наголошують у МОЗ.