“Ти чого тут закляк?” – нервово квапить хлопчиська жінка з телефоном у руках. Малий робить селфі на фоні обгорілого собору, й на це місце — черга. Ще б то! До кадру потрапляють і уламки обгорілої стріхи, й потемнілий від кіптяви фрагмент стіни, і навіть дим, який досі не розвіявся. Люди геть забули за хліб та зосередилися на видовищі. “Мій приятель винайняв квартиру в Airbnb поряд з Нотр-Дамом, а його вчора звідти примусово переселили, ти уявляєш?” – кричить у телефон яскрава висока дівчина. “Так це ж пригоди!” – озивається перехожий, який повільно рухається в напрямку собору, затиснений юрбою. Красуня злякано озирається та чує: “Пані, мої найкращі спогади, з усіх поїздок, – це коли я потрапляв у халепу. Це ж пригоди! До речі, Ви вже обідали?”
Париж як Париж: пожежа — пожежею, але місто жартує, залицяється, фліртує. Весна ж! Проте жарти, якщо уважно дослухатися, швидше нервові, – ті, що більше виказують стрес, ніж ілюструють хрестоматійну паризьку безтурботність. Поліція не підпускає цікавих до самого храму, його можна побачити лише здалеку. Навіть пресі не роблять винятку. А журналістів на острові Сіте — як на міжнародному самміті.
“Відбудуємо! – впевнено виголошує на камеру якогось ТБ молода жінка. – Французькі реставратори — найкращі! Бог нагадав нам, напередодні Великодня, як важливо берегти свої святині, як не треба зациклюватися на дріб”язковому… Собор вцілив, він не вигорив повністю, його можна відродити. І ми це зробимо!” За кілька кроків від неї імпозантний дідусь викладає іншому телевізійнику свою версію того, що сталося: “То Диявол демонструє силу. Люди забули Бога, а храм тримається вірою, молитвами, що їх чують та запам”ятовують стіни. Ці щирі молитви — і є захист обітелі Божої. А що бачив собор останнім часом? Самих туристів…”
Читайте також: Пожежники зуміли запобігти обвалення Собору Паризької Богоматері в останню мить – МВС Франції
Собор ще палав, а французи вже почали збір коштів на відбудову навійдомішого зі своїх храмів. Найбагатші родини Франції повідомили про пожертви: Піно, Арно, Бетанкур та інші зобов’язалися переказати сотні мільйонів. Нафтовий концерн Total також жервує 100 мільйонів євро, Bouygues обіцяє 10 мільйонів… Телеканал France2 організовує наступної суботи благочинний концерт, програма якого ще в роботі. У ті хвилини, коли пишуться ці рядки, точну причину пожежі не встановлено. Прокуратура Парижа розпочала попереднє слідство за фактом “ненавмисної руйнації через пожежу”. Офіційна версія, на цій стадії, практично виключає імовірність свідомого підпалу.
За недобрим збігом обставин, пожежа в храмі зайнялася на 10 хвилин до запланованого виступу президента Емманюеля Макрона в прямому ефірі. Він планував оголосити про завершення “великих дебатів” та проголосити підсумки консультацій з громадськістю, але мусив буквально в останні хвилини скасувати ефір. “Поговоримо, коли це буде доречно”, – пообіцяв президент. Найближчі дні уряд максимально зосережується на вивченні наслідків пожежі: пошуку причини, обрахунках збитків, складення кошторису та плану відновлювальних робіт.
Вогонь зруйнував шпиль та знищив дві третини дахів, проте найважливіші скарби храму не постраждали. З-поміж них — терновий вінець Христа, що зберігався в соборі, – одна з найвизначніших християнських реліквій. На щастя, перед початком ремонтних робіт чимало мистецьких витворів було передано до Лувру, на тимчасове зберігання та реставрацію. Ще частину картин буде передано до цього музею в четвер-п”ятницю. Вони постраждали від води, але підлягають реставрації. “Це — добрий знак, – каже Мадлен, паризька художниця. – Ми отримали водночас і попередження, і підказку. Лихо, що нас спіткало, змушує людей прозріти, зректися бездуховності, меркантильності, та в той же час — дає нагоду об”єднатися довкола світлої справи.”
Собор Паризької Богоматері будували люди — анонімні середньовічні майстри та відомі архітектори, що долучилися до вдосконалення будівлі пізніше. Люди творять, люди й помиляються… Вчора чиясь професійна помилка (якщо слідство підтвердить цю версію) обернулася національною трагедією цілої Франції. Символ, що був втіленням вічності, виявився крихким та беззахисним. Стихія вміє нагадати людині про дрібне та величне саме там, де таких уроків чекають найменше.