Дипломатам цікаво: чи підтримає ФРН жорсткі санкції проти Росії за вторгнення в Крим. На процес прийняття рішення Німеччиною тисне досвід Другої світової війни. Тисне й економіка. Країна отримує близько третини нафти і газу з РФ й спрямовує туди багато своєї продукції. Лише на ФРН припадає майже третина всього експорту з ЄС до Росії. Для Німеччини Росія – 11-й за розміром експортний ринок, який торік оцінювався у €36 млрд, або $48 млрд.
Комітет з економічних відносин зі Східною Європою (лобістська група, яка представляє великий бізнес) заявляє, що в Німеччині 300 тис. робочих місць залежні від торгівлі з Росією, на теренах останньої працюють 6,2 тис. компаній, які належать німцям, і що ці компанії вклали там €20 млрд. Тож не дивно, що голова Комітету називає санкції «безглуздими».
Найбільша стаття експорту – автомобілі та комплектуючі. На ринок РФ пробиваються Daimler, BMW і Volkswagen. Тож, попри зменшення загального експорту Німеччини в цю країну торік на 5%, продаж німецьких автомобілів зріс на 22%. Лідером тут є VW, який реалізує там щороку понад 200 тис. автівок. На публіку очільники автоіндустрії поводяться стримано, але можна побитися об заклад, що вони лобіюють свої інтереси через контакти в уряді.
Машинобудування – друга за розміром стаття експорту ФРН до Росії (у 2013 році продаж становив майже €8 млрд). Це робить РФ найбільшим (після Китаю, США і Франції) ринком збуту німецької техніки. Багато продавців – невеликі сімейні фірми, середній клас, які дуже постраждали б у випадку згортання торгівлі внаслідок санкцій. Ульріх Аккерман, фінансовий директор Об’єднання машинобудівних підприємств Німеччини, зазначає, що німецький експорт техніки до Росії, на відміну від експорту автомобілів класу «люкс», триває ще від радянських часів. Багато компаній у середньому бізнесі не такі потужні, щоб витримати затяжний конфлікт. Як і інші представники галузі, Аккерман уникає натяків на те, що промисловці повинні визначати зовнішню політику. Але далі каже, що «немає жодного прикладу, коли санкції допомогли б досягти бажаної для політиків мети».
Читайте також: Прагматичне «божевілля» Путіна. Економічний аспект захоплення Криму
Оскільки Росія експортує переважно енергію та енергоносії, а імпортує готові вироби, енергомісткі промислові експортери з Німеччини зазнають подвійного удару за будь-якого зменшення торгівлі. Хімічна продукція – третя за обсягом стаття експорту до РФ, яка торік (після зростання на 13%) сягнула €3,2 млрд. Хімічний гігант BASF використовує російський газ і як джерело енергії, і як сировину. Своєю чергою, 2013-го він продав росіянам продукції на €1,4 млрд (загалом за рік реалізував її на €74 млрд). Щоб убезпечитися від підвищення цін на енергоносії, велику частину електрики для власних потреб BASF виробляє сам у Людвігсгафені на південному заході Німеччини. Але для цього використовує газові турбіни.
Особливо стурбовані компанії, які працюють у самій Росії. Мережа гіпермаркетів Metro з дочірньою мережею магазинів побутової техніки Media Markt торік продала там товарів на €5,3 млрд. Вона готувалася вийти на Лондонську фондову біржу з акціями свого російського підрозділу гуртових супермаркетів. Але реалізацію цих планів, напевно, доведеться відкласти або й узагалі скасувати. Багато німецьких виробників (наприклад, Siemens, який будує локомотиви для російської державної залізниці) мають заводи в РФ. Законопроект про дозвіл на відчуження активів іноземних фірм, який розглядає російський парламент, може виявитися блефом. Але він лякає тих, у кого великі інвестиції в нерухомі активи у цій країні.
Читайте також: Світ про Україну: санкції, російські олігархи у ЄС та новий світовий порядок
Антон Бьорнер, президент Федерації німецької гуртової і зовнішньої торгівлі та послуг (ще однієї лобістської групи), каже: «Хоча припинення торгівлі буде для Німеччини болючим, воно стане екзистенційно небезпечним для Росії, яка відчує наслідки негайно». Газосховища ФРН заповнені на кілька місяців наперед. Утім, як і керівники інших асоціацій підприємців, Бьорнер закликає до негайної деескалації, а не до санкцій, мотивуючи це тим, що «Путін – лише частина проблеми». До нього щодня телефонують із компаній-членів і висловлюють свою стурбованість. Він відповідає: «Готуйтеся. Буде ще важче». Не буде, якщо він та інші німецькі бізнес-лобісти доможуться свого.
© 2011 The Economist Newspaper Limited. All rights reserved
Переклад з оригіналу здійснено «Українським тижнем», оригінал статті опубліковано на www.economist.com