Геополітичні ризики не визначали сюжетних ліній Давосу так, як екологічні виклики. Про останні можна було почути мало не на кожному кроці. Про це пише економічний експерт Тижня Любомир Шавалюк.
«Наприклад, одна з ключових тем, яку інтенсивно нав’язували організатори форуму, — перехід від капіталізму акціонерів до капіталізму стейкхолдерів. Дотепер компанії лише максимізували прибутки й збільшували вартість часток акціонерів. На форумі запропонували змінити цю концепцію, щоб окрім заробляти гроші корпорації ще й помірковано витрачали їх на інші потреби, зокрема екологічні, соціальні, гендерні тощо. Звісно, ідея благородна й, на перший погляд, хороша. Але зовсім нежиттєздатна. Суть сучасного капіталізму в поділі праці, спеціалізації. Хтось має спеціалізуватися на зароблянні грошей, інший — на благодійності, а ще хтось — на збереженні довкілля і так далі. Якщо все це змішати в один казан, вийде комбікорм, у якому кожен з інгредієнтів втратить свій смак, тобто ефективність», — пояснив він.
Шавалюк зауважує, що одна особа може поєднувати різні напрями діяльності, чергуючи та комбінуючи їх. Це властиво людській природі, бо дає змогу не зациклюватися й не гаяти часу, але для корпорації не підходить.
«Доказ — історія конгломератів із різних країн, починаючи зі США, Японії, Південної Кореї й закінчуючи Україною. У більшості випадків їх існування завжди закінчувалося продажем непрофільних активів та фокусом на основній діяльності, на тому, що виходить найкраще. Тому в Давосі всі дискусії про капіталізм стейкхолдерів тяжіли до філософських розмов, позбавлених системного практичного підґрунтя», — пише він.
Утім, за словами Шавалюка, і в цих розмовах найбільше була акцентована екологічна складова, тобто йшлося про те, що корпоративний сектор має свою частку відповідальності за стан довкілля. Тому дискутанти сипали прикладами, як їхні компанії отримують прибуток на адаптації свого бізнесу до нових екологічних реалій.
Детальніше читайте в черговому номері журналу «Український тиждень»