Українське літо почалося зі спеки та гарних новин від Служби безпеки. 1 червня СБУ провела історичну спецоперацію «Павутина» в тилу РФ. Уразила 41 ворожий літак стратегічної авіації на чотирьох військових аеродромах: «Бєлая», «Дягілєво», «Олєнья» та «Іваново». «Це був не просто нищівний удар по ворожій авіації, а серйозний ляпас по могутності й терористичній сутності РФ, – наголосив голова СБУ Василь Малюк. – За законами та звичаями війни ми відпрацювали абсолютно законні цілі – військові аеродроми та авіацію, яка бомбардує наші мирні міста. Наші удари триватимуть рівно стільки, скільки РФ тероризуватиме українців ракетами і шахедами», – наголошує Василь Малюк.
Голова СБУ не злукавив. Минуло не так багато часу від новин про спецоперацію «Павутина», як Служба безпеки України відзвітувала про нову. 3 червня нашій спецслужбі вдалося втретє вразити Кримський міст — цього разу під водою. «Операція тривала декілька місяців. Агенти СБУ замінували опори цього незаконного об’єкта. І сьогодні, без жодних жертв серед цивільного населення, о 4:44 ранку перший вибуховий пристрій був активований», – повідомили в СБУ.
Два попередні рази Кримський міст підривали 2022-го та 2023 року. Нині міст фактично перебуває в аварійному стані. Адже після третьої атаки підводні підпірки опор сильно пошкоджені.
«Жодним незаконним обʼєктам РФ немає місця на території нашої держави. Тому Кримський міст – абсолютно законна ціль, особливо зважаючи на те, що ворог використовував його як логістичну артерію для забезпечення своїх військ. Крим — це Україна, і будь-які прояви окупації будуть отримувати нашу жорстку відповідь», – відзвітував Василь Малюк.
Такі спецоперації мусять увійти у шкільні посібники. Вважаю, що вони уже стали знаковими для України. Адже ворог розуміє тільки мову сили. І Україна має чим відповісти йому. Ба більше, упевнена, що подібні новини від Служби безпеки України зміцнюють наші позиції під час переговорних процесів. Бо Росія не має і не буде диктувати Україні від яких територій треба відмовлятися, що робити з власною армією, чи можна нам проводити мобілізацію, або вступати у будь-які військово-політичні союзи. Приймати такі рішення – прерогатива українського народу та влади, яку вони обирають, і це питання виключно внутрішнього характеру, що аж ніяк не стосується москалів.
Водночас передбачаю шквал коментарів: «тільки розізлили ворога», «тепер ще більше тривог та обстрілів», «краще б на полі бою свої спецоперації показували». Порядок слів може відрізнятися, але зміст приблизно такий. Так ось – обстріли України як на полі полю, так і у тилу не припиняються незалежно від спецоперацій української Служби безпеки. Ворог не гребує нічим і щодень закидує ракетами та дронами українські міста і села. Нищить як об’єкти критичної інфраструктури, історичні пам’ятки, так і житлові будинки чи дитячі майданчики. Згодом, звісно, російська пропаганда виправдовує подібні атаки, мовляв там були військові об’єкти чи щось іще. Але суті справи це не змінює. Ми це проходили сотні разів. З останнього – уранці 3 червня російські військові обстріляли Суми з реактивної системи залпового вогню з касетною частиною. Уже відомо про чотирьох загиблих та 25 поранених. Крім того, ворог продовжує атакувати Харківщину, Чернігівщину, Донеччину, Дніпропетровщину…
Україна мусить відповідати і буде відповідати ворогу силою до того часу, поки той не перестане бомбардувати та обстрілювати українців, руйнувати їхні домівки й життя. Дякую СБУ за спекотний початок літа. Сподіваюсь, що далі буде!