1 червня Юлія Тимошенко в оточенні нардепів фракції «Батьківщина» та представників громадських організацій вийшла на брифінг перед будівлею Центрвиборчкому. Вони саме передали до ЦВК документи для організації референдуму за народною ініціативою. Картинка вийшла масштабною, як це вміє Тимошенко: партійці принесли чимало коробок із підписами та брендованим написом «Стоп продажу землі!» (це і має стати темою майбутнього референдуму). Сама лідерка «Батьківщини» оголосила, що до ініціативної групи долучилися аж 11 тисяч громадян. Саме вони, за словами голови партії, протягом літа збиратимуть необхідні підписи, щоб референдум став неминучим.
Народовладдя від «Батьківщини»
Ухвалений на самому початку року закон про всеукраїнський референдум мав продемонструвати дотримання президентом Володимиром Зеленським власних обіцянок. Водночас документ можна назвати дітищем віцеспікера Ради Руслана Стефанчука. Саме він очолив робочі групи з підготовки законопроєкту та й загалом напрямок «народовладдя» у політсилі президента. Сам документ не написаний з нуля. Його норми майже повністю копіюють пропозиції законопроєкту, внесеного ще за минулої каденції парламенту від депутатів тодішньої коаліції у складі «Блоку Петра Порошенка», «Народного фронту», «Самопомочі» та «Батьківщини». Писала його низка профільних експертів, більшість із них увійшли й до робочої групи під керівництвом Стефанчука.
Новими стали тільки дві норми. Перша — про запровадження електронного голосування, однак для запуску механізму ще треба ухвалити окремий закон. Друга — про можливість референдуму «з питань загальнодержавного значення». Коло цих питань максимально широке та до кінця не визначене, на чому наголосили у висновку експерти Венеційської комісії. У законі йдеться про таке: «Питання загальнодержавного значення — це питання, вирішення якого впливає на долю всього українського народу та має загальносуспільний інтерес». Ще до прийняття закону було зрозуміло, що такого роду питання і стане першим, винесеним на обговорення. Інші варіанти — зміна окремих розділів Конституції чи скасування законів — занадто складні для донесення громадянам, схильним голосувати емоційно. Про ще один — укрупнення території України — наразі взагалі не йдеться. Закон про референдум набрав чинності 11 квітня, і майже одразу стартували перегони за те, хто очолить процес волевиявлення щодо «загальнодержавних питань».
Читайте також: Сезон фальстартів
«Ініціативна група — це громадські організації, пов’язані з аграрним сектором: Асоціація фермерів, низка сільськогосподарських об’єднань і підприємств. Дуже широкий спектр. Чому це взяла на себе партія «Батьківщина»? Я переконаний, що в нинішніх умовах лише партія з розгалуженою структурою має можливість зібрати 3 млн підписів. Інші навряд це зроблять», — розповідає у коментарі Тижню заступник голови фракції «Батьківщина» Сергій Соболєв.
Хоч як депутат намагається максимально підкреслити ініціативу «знизу», та роль партії як керівної і спрямовуючої сили помітна у всіх деталях. Збори ініціативної групи референдуму відбулися наприкінці травня. Головні ролі, як і під будівлею ЦВК, виконували вишикувані на сцені Юлія Тимошенко та члени її парламентської фракції. Позаду розмістили банер із уже згаданим написом «Стоп продажу землі!» та «Референдум» поруч із фірмовим «сердечком» партії.
Уже на початку заходу голова Асоціації фермерів та приватних землевласників (АФЗУ) Микола Стрижак запропонував усім присутнім подумки повернутися в місце, «куди немає квитків і не ходять поїзди». Місце називають по-різному, але «у всіх є така крепка сільська назва — моя бАтьківщина. І тут ми, кожен представник своєї маленької бАтьківщини, складаємо велику і потужну нашу рідну неньку БатьківщИну-Україну».
Стрижак та його заступник по асоціації Юрій Апальков — найпомітніші представники організацій аграріїв, які з’являються на пов’язаних із референдумом заходах. Останній відомий передусім конфліктом зі щойно призначеним головою наглядової ради Укроборонпрому Тимофієм Миловановим. У 2019-му Милованов, тоді міністр економіки, звільнив Апалькова з посади очільника Фонду підтримки фермерських господарств. За словами тодішнього міністра, Апальков перепризначив головою сам себе після того, як сплив термін його повноважень. Пізніше АФЗУ спільно з «Батьківщиною» та низкою інших організацій влаштували акції проти ухвалення рамкового закону про ринок землі. До речі, ті протести самі по собі стали яскравим свідченням того, що насправді зрозуміти ставлення аграріїв до ринку землі й досі ніхто не зміг. Наприклад, разом із АФЗУ протести співорганізовувала «Всеукраїнська аграрна рада» (ВАР). Це не завадило голові останньої Андрієві Дикуну вже восени 2020-го взяти участь у невдалих для себе виборах мера Умані від президентської «Слуги народу», яка й ініціювала дозвіл на продаж сільгоспугідь. За словами Дикуна, ухвалена версія законопроєкту зі змінами його все ж влаштовує. Стрижака, Апалькова і «Батьківщину» — ні.
З інших відомих осіб серед членів ініціативної групи референдуму присутні ексзаступниця голови ЦВК Жанна Усенко-Чорна та колишній суддя Конституційного суду Віктор Шишкін. Під час травневих зборів ініціаторів саме він зачитав зі сцени текст запитання, яке планують винести на всеукраїнське обговорення: «Чи підтримуєте ви заборону продажу земель сільськогосподарського призначення будь-кому, крім держави Україна?».
Читайте також: Маневри Зеленського у безвиході
Шишкін звертався до доволі великої групи людей. Згідно з твердженням пресслужби «Батьківщини», їх було близько 17 тисяч. Захід проводили на майданчику «Київекспоплази», яка нещодавно переїхала у село Березівка під столицею. І то не вперше: влітку 2018-го саме на майданчику «Київекспоплази» Юлія Тимошенко фактично розпочала свою кампанію на виборах президента, провівши форум «Новий курс України». Протягом того літа завдяки вуличній рекламі з «Новим курсом» познайомилася вся країна, а масштабні заходи в межах проєкту проводили періодично. У «Батьківщині» визнають, що ініціатива з референдумом має стати не менш масштабною.
«Ми доволі непогано контактуємо з асоціаціями фермерських господарств і дуже активно включимося у збір підписів. Це робитиметься в межах фактично класичної агітаційної кампанії. Єдине — предмет буде вужчим, бо під час загальної агітаційної кампанії ключовою є програма партії і фракції. А тут тільки одне питання: чи готові ви проголосувати за те, щоб заборонити продаж сільськогосподарських земель, крім можливості викупу цієї землі державою», — каже нардеп Соболєв.
Проблема «Батьківщини» в одному: вони не перші взялися за організацію референдуму.
Локальні перешкоди
Наприкінці квітня у 15 громадах Дніпропетровщини протягом одного дня відбулися збори громадян щодо проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою. З 15 груп ЦВК зареєструвала всього 5, що затвердили п’ять різних питань. Вони стосуються продажу земель сільськогосподарського призначення, цін на газ, продажу об’єктів стратегічної власності, легалізації марихуани та грального бізнесу.
Іншим десятьом ініціативним групам референдуму відмовили у реєстрації, адже запропоновані ними питання, згідно з рішенням ЦВК, за змістом та по суті збігалися з питаннями вже зареєстрованих ініціативних груп або ж були порушені законні процедури під час проведення зборів.
Загалом до ініціативних груп, що мають тепер збирати підписи, увійшло від 62 до 67 членів, за встановленого законом мінімуму в 60 осіб. Левову частку членів цих груп складають працівники місцевих комунальних установ та відділів районних державних адміністрацій. Наприклад, у селищі Петриківка, де затвердили питання «Чи підтримуєте Ви пропозицію, щоби газ, який видобувається на території України, постачався громадянам України з метою використання у побутових потребах та державним і комунальним підприємствам, установам і організаціям за ціною, яка включає ціну його видобутку та надбавку до ціни видобутку не більше ніж 30 відсотків?». Уповноваженою представницею групи стала Олена Жадан, яка працює заступницею директора КУ «Територіальний центр надання соціальних послуг» Петриківської селищної ради.
Читайте також: Побачити альернативу
Під час телефонної розмови вона наголосила, що збори були абсолютно добровільними, як волевиявлення громадян та без залучення представників органів місцевого самоврядування чи виконавчої влади. Відповісти на питання, чи відбувається наразі агітація і чи збирають підписи за референдум, Олена Жадан не змогла. «Я не знаю, що вам відповісти. Мене обрали уповноваженою вже по факту. Давайте я запитаю у організатора зборів. За 15 хвилин або я, або він вам перетелефонують», — пообіцяла уповноважена представниця групи.
Утім, після першої телефонної розмови ані сама представниця групи, ані «організатор» так і не зателефонували. Слухавку Олена Жадан також більше не брала.
Не вдалося поспілкуватися і з директором комунального підприємства «Безпека і благоустрій» Петриківської селищної ради Ігорем Юхименком, який також увійшов до складу ініціативної групи референдуму. Телефоном він пообіцяв розповісти про подальший збір підписів пізніше, адже, як запевнив, був дуже зайнятий. Але у домовлений час слухавку ніхто брав. Згодом номер журналістки був заблокований абонентом.
Натомість у селищі Васильківка, де обрали та зареєстрували питання для референдуму «Чи підтримуєте Ви можливість продажу земель (земельних ділянок) сільськогосподарського призначення в Україні?», уповноваженою представницею стала керівниця фракції «Опозиційної платформи — За життя» (ОПЗЖ) в райраді Ілона Савінська. Вона розповіла, що на зборах були присутні близько 300 осіб, які одностайно проголосували за винесення питання продажу землі на референдум. «Це ініціатива громади. Ми будемо відстоювати інтереси наших громадян, наших земляків. Саме таке формулювання питання, тому що саме з таким формулюванням приймався закон про скасування мораторію на продаж землі. Результати Всеукраїнського референдуму повинні стати основою нового закону», — наголосила Савінська. Уповноважена представниця групи також додала, що ініціативна команда провадить активну агітаційну кампанію зі збору підписів. Інформаційно долучається й сама партія ОПЗЖ: 2 квітня під стінами Верховної Ради вона організувала мітинг проти продажу землі.
Однак варто зауважити, що на території Дніпропетровщини, зокрема і в громадах ініціативних груп, класичної агітації у вигляді традиційних наметів зі збором підписів на сьогодні не спостерігається.
Технологія блокування
Сергій Соболєв називає конкурентів із Дніпропетровщини «авантюристами». Причина — у малій кількості членів їхньої ініціативної групи. Для того щоб референдум відбувся, потрібно протягом трьох місяців зібрати три мільйони підписів на його підтримку в двох третинах регіонів. Понад те, у кожному з регіонів треба зібрати не менш ніж 100 тисяч підписів. Стаття 32 закону передбачає, що «підписи виборців у паперовій формі на підтримку всеукраїнського референдуму за народною ініціативою можуть збирати лише члени ініціативної групи». Це тільки одна з багатьох норм, які доволі жорстко регламентують процес збору. Ініціативні групи з Дніпропетровщини налічують від 62 до 67 осіб. На збір підписів у них є час із 15 травня по 12 серпня. Це означає, що кожен член групи в середньому має збирати 530 підписів щодня. Ініціативна група «Батьківщини», за їхнім твердженням, налічує близько 11 тис. осіб. Це означає, що кожен має збирати близько трьох підписів щодня.
«Я стверджую, що все, що робилося там (на Дніпропетровщині. — Ред.), робилося з метою зірвати волевиявлення громадян. Крім того, вони зібралися з п’яти питань. Усі збігаються з нашими, тільки навпаки. І щодо питань так званих наркотиків, і щодо інших вони так само уповноважили збирати підписи. Навіть якби ми мали бажання організувати інший референдум (згідно з законом ми не можемо цього робити, бо маємо право організувати лише один), якби була така теоретична можливість — ми не змогли б, бо на 90 діб заблоковано можливість зборів із аналогічних питань», — зазначає Сергій Соболєв.
Проблема, на яку наразилися тимошенківці, чітко викладена у статті 31 закону: «Центральна виборча комісія відмовляє в реєстрації іншим ініціативним групам… з питань, що за змістом чи по суті збігаються з питанням, яке винесене на всеукраїнський референдум за народною ініціативою зборами громадян щодо проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою, та обрана ними ініціативна група вже зареєстрована Центральною виборчою комісією». Оскільки ініціативну групу з питання щодо можливості продажу сільгоспугідь вже зареєстрували на Дніпропетровщині, то «Батьківщині» мають відмовити. Далі є можливість оскарження відмови у суді. Інший варіант — ЦВК попросить перевірити питання «Батьківщини» на відповідність Конституції. Тоді справа потрапить до КСУ.
Хай там що, відмова чи судовий розгляд — ініціатива Тимошенко відкладається на невизначений час. Навіть якщо їхній ініціативній групі зараз таки дозволять збирати підписи, то голосування на референдумі реально відбулося б за пів року. Якщо відмовлять, а ініціатори на Дніпропетровщині не назбирають три мільйони підписів, — то дата відкладається щонайменше на додаткові три місяці.
Про наступні кроки Соболєв зараз не говорить: «Я не забігав би наперед. Давайте почекаємо 10 діб і вони покажуть, чи видадуть нам підписні листи. Далі можна щось прогнозувати. Хоча у нас план на 90 діб. Тільки він буде запущений із моменту отримання підписних листів. Нині це дуже і дуже передчасно». Відповідь ЦВК має надійти до 10 червня.
Головна деталь цієї історії в тому, що йдеться про випробування дієвості закону про референдум. Якщо припустити, що ініціатори на Дніпропетровщині таки мають на меті просто заблокувати проведення референдуму, то цей трюк можна повторювати постійно. Достатньо зареєструвати в ЦВК групу на день раніше за тих, хто хоче проведення референдуму. В таких умовах ключовою стає роль ЦВК і тих, хто контролює у ній більшість. Нині це президентська «Слуга народу». Сам президент Володимир Зеленський під час нещодавньої пресконференції заявив, що питанням референдуму має стати ситуація на Донбасі. Однак формулювання запитання не навів.