Читати треба щось приємне і добре. Наприклад, пригоди бравого солдата Швейка. Тоді сни будуть міцні, кольорові і головне здорові.
Знаючи таку приємну властивість людського організму, чехи взяли її на озброєння і вже довший час влаштовують собі у теплі травневі ночі літературні релаксації. Спочатку вони під кодовою назвою „Ніч літератури” відбувалися лише в Празі, але ставши вельми популярними поширились по цілій Європі.
Що ж таке „Ніч літератури” і з чим її їдять? Все досить просто. Це, такі собі щорічні публічні читання творів європейської літератури, організовані Чеським центром, які відбуваються за участю всіляких відомих письменників, культурологів, перекладачів та інших творчих громадян, які власне і читають для вдячної публіки уривки з творів, вкладаючи у цей процес не тільки своє вміння, а й безумовно душу.
Цього року акція вперше відбувалася в Україні, в Києві і, як не важко було б здогадатися, проводилася в стінах книгарні «Є».
Протягом вечора, усі охочі мали змогу насолоджуватися читанням Анатолія Дністрового, Сашка Ірванця, Тетяни Савченко і Людмили Таран. Читали і серйозні книжки, і несерйозні, і навіть вірші. Вірші, до речі, виконував сам автор перекладів Анатолій Дністровий.
Був у київської „Ночі літератури ” щоправда і один мінус. Була вона занадто коротка. Але як зізналися організатори, вони свідомо пішли на цей крок, бо хотіли спробувати, як київські книгомани на неї відреагують. Та судячи з того, що вдячних слухачів напхалося аж цілий зал, наступного року напевно Київ чекатиме повноцінна літературна забава аж до ранку.