Лінії фінансового протиборства. Як конфіскувати російські активи

Бурхливі події останніх тижнів квітня 2024 року на Капітолійському пагорбі подали надію на перемогу над агресором, який веде загарбницьку війну на території України.

Закон з промовистою назвою «Акт про мир через силу у ХХI столітті», який ухвалив Конгрес США — Палата представників 20 квітня й Сенат 23 квітня, не менш важливий, ніж закон про фінансову допомогу й надання зброї для захисту України, Ізраїлю та Тайваню на загальну суму $95 млрд і дає реальні правові механізми невоєнного характеру для зупинення агресій, уповноважуючи Президента США запровадити певні санкції щодо Росії та Ірану.

У Законі відображено комплексні напрацювання різних ініціативних груп фахівців у сферах міжнародного права, економіки, фінансів і комунікацій.

Важлива частина Закону H.R.8038 — Розділ B — «Акт про відновлення економічного процвітання й можливостей для українців», або скорочено «Акт REPO для українців».

Норми Закону багато важать для примушування Росії і її сателітів до припинення агресії та дають чіткі сигнали країнам G7 й іншим партнерам про потребу термінового запровадження таких механізмів фінансової відповідальності країни-агресора.

Відтепер законодавчо визначено, що термін «російська держава-агресор» означає а) Російську Федерацію та в) Білорусь, якщо Президент встановить, що Білорусь вчинила акт війни проти України, пов’язаний з вторгненням Росії в Україну 24 лютого 2022 року, яке триває.

Закон уповноважує Президента США перепрофільовувати (repurposing) суверенні активи держави-агресора.

У чинному законодавстві України та країн ЄС немає такого юридичного механізму й терміна, який означає зміну цільового призначення, упровадження нового використання.

По суті, американське законодавство дає Президентові США змогу позбавити державу-агресора права власності без судової процедури й спрямування активів, які захищені суверенним імунітетом, у Фонд підтримки України, що буде створений у США, та в Міжнародний фонд під назвою «Компенсаційний фонд для України», який має заснувати коаліція держав-партнерів з розміщенням, найімовірніше, у Гаазі.

Такий правовий механізм не новий та існує в США давно, він передбачає змогу конфісковувати кошти в країн, з якими США перебувають у стані збройного конфлікту або з боку яких США зазнали нападу.

Американські президенти раніше застосовували перепрофілювання активів Куби, Венесуели, Ірану.

Востаннє цей механізм застосував Джозеф Байден, підписавши 11 лютого 2022 року виконавчий наказ про збереження певних активів Центрального банку Афганістану для народу Афганістану, щоб спрямувати з афганських резервів, заморожених після того, як таліби взяли під свій контроль країну в середині серпня 2021 року, у Трастовий фонд для організацій, які надають гуманітарну допомогу афганцям, майже $3,5 млрд і для фінансування судів, що тривають, з боку американських жертв тероризму, зокрема для позовів до талібів від сімей жертв терактів 11 вересня 2001 року, $3,5 млрд.

Про тонкощі застосування цього механізму свідчить, зокрема, те, що 22 лютого 2022 року окружний суддя Джордж Деніелс у Нью-Йорку «конституційно заборонив» виконання другої частини наказу Президента США й постановив, що позивачі не мають права на афганські активи, оскільки суди США не мали юридичної юрисдикції для конфіскації, бо це означало б визнання Талібану законним урядом Афганістану.

Позаяк Росія не здійснила щодо США агресивних збройних дій, то неможливо застосовувати наявні норми, і тому треба було внести відповідні зміни стосовно Росії, яка систематично грубо порушує міжнародне право.

Росія знала про цей механізм й остерігалася дій США, раз у раз зменшуючи у своїх суверенних фондах частку активів, номінованих у доларах США.

Російський центробанк щороку публікував інформацію про географічний розподіл валютних активів за ознакою місця перебування (реєстрації) юридичних осіб — контрагентів Банку Росії або іноземних емітентів цінних паперів, але припинив такі оприлюднення 2022 року.

У Резервному фонді РФ валютні активи, пов’язані зі США, тривалий час становили понад 40 % усіх активів і досягли пікової величини $200,9 млрд на початку 2021 року.

Суттєве зменшення валютних активів, емітованих у США, відбулося 2014 року після накладення санкцій за окупацію Криму, однак на початку 2022 року і далі становили суттєву суму $40,4 млрд, або 6,4 % загальної суми резервів Росії.

Міністерство фінансів Росії, яке керує Фондом національного добробуту, що живиться доходами від експорту нафти, газу, скрапленого газу й нафтопродуктів, після рекордного показника $57,23 млрд в березні 2020 року прискорено зменшило наповнення Фонду американською валютою, і від липня 2021 року долари США відсутні на його рахунках.

Відзначимо, що Закон H.R.8038 стосується таких «російських суверенних активів»:

1) коштів та іншого майна:

а) Центрального банку Російської Федерації;
б) Російського фонду національного добробуту;
в) міністерства фінансів Російської Федерації;

2) будь-яких інших коштів або іншого майна, що належать Урядові Російської Федерації, зокрема будь-якому підрозділу, агентству або інструменту цього Уряду.

Можна припустити, що влада США бачила, що у Фонді національного добробуту (ФНД) не залишилося жодних активів, представлених у доларах США, і введення цього Фонду в Закон є символічним жестом.

Закон значно спрямований спонукати партнерів до активних дій задля ухвалення аналогічних законів про конфіскацію російських суверенних активів, які підпадають під юрисдикцію інших держав.

За 22 місяці від березня 2022 до грудня 2023 року Росія вивела з ФНД активів на суму понад Є51,6 млрд, 5,4 млрд фунтів стерлінгів, 809,8 млрд японських єн, що загалом еквівалентно сумі понад $67 млрд. Вона насправді може бути більшою, бо оцінювали за даними сальдо на перше число кожного місяця без урахування витрачання коштів, які надійшли протягом місяця, і дані про ці операції недоступні для аналізу.

Від січня 2024 року у ФНД відсутні активи, номіновані у валюті «недружніх» країн. На 1 квітня 2024 року у Фонді обліковують активи в рублях, у китайських юанях — 227,62 млрд, у монетарному золоті — 334,86 т.

На жаль, час згаяний і вже не вдасться конфіскувати жодного цента активів Фонду національного добробуту.

Читайте також: Росія розблокувала валютні активи на мільярди доларів. Час створювати «Фінансовий Рамштайн»

Дані Міністерства фінансів США про оцінювання основних іноземних власників цінних паперів підтверджують, що Росія та її резиденти останніми роками суттєво зменшили співпрацю з фінансовими установами США, натомість співпрацюють з європейськими країнами.

Якщо на 1 липня 2008 року росіяни володіли рекордним обсягом цінних паперів, емітованих у США на суму $222,77 млрд, то на 1 липня 2022 року залишилося тільки на суму $3,464 млрд.

Це ще одне свідчення того, що Росія заздалегідь готувалася до війни й знижувала можливі наслідки застосування санкцій Штатами.

Для об’єктивності слід навести застереження Міністерства фінансів США щодо даних на їх порталі 

«Деякі іноземні власники довіряють зберігання своїх цінних паперів установам, які не перебувають ні в США, ні в країні проживання власника. Наприклад, німецький інвестор може купити американські цінні папери й передати їх на зберігання до швейцарського банку. І у звітах зберігачів цінних паперів, емітентів довгострокових цінних паперів, кінцевих інвесторів, які є резидентами США, і в періодичних опитуваннях про володіння довгостроковими цінними паперами таке володіння, як правило, реєструють у Швейцарії, а не в Німеччині. Цей депозитарний ухил сприяє значним обсягам зареєстрованих авуарів у найбільших депозитарних центрах, включно з Бельгією, банківськими центрами Карибського басейну, Люксембургом, Швейцарією та Сполученим Королівством».

Це означає, що казначейські зобов’язання США, які придбав Центральний банк РФ у німецькому банку, відображатимуть у системі мінфіну США — Treasury International Capital (TIS), що їх власником є Німеччина, а не Росія.

Щоб забезпечити ефективність санкцій, країнам-партнерам доведеться не тільки налагодити ефективний оперативний обмін детальною фінансовою інформацією про активи осіб, що перебувають під санкціями, а й створити міжнародний Реєстр активів Росії та її резидентів, до яких застосовано санкції.

У констатувальній частині Закону зазначено: «Приблизно $300 000 000 000 російських суверенних активів були знерухомлені по всьому світі. Лише невелика частка цих активів, від 1 до 2 відсотків, або від 4 000 000 000 до 5 000 000 000 доларів, за повідомленнями, підпадає під юрисдикцію Сполучених Штатів».

Це твердження не дає підстав сподіватися на позбавлення Росії значної суми cуверенних активів на території Сполучених Штатах Америки.

Утім, проведений аналіз наявної інформації не підтверджує і цих сподівань конгресменів. Якщо на кінець січня 2022 року Росія і її резиденти володіли на території США цінними паперами Державної скарбниці на суму $4,5 млрд, то на кінець лютого 2024 року у власності росіян лишилося короткострокових казначейських цінних паперів на суму лише $47 млн.

Те, що росіяни змогли отримати кошти від погашення чи відчуження казначейських цінних паперів на суму $2,092 млрд (в листопаді 2022 року) й $629 млн (у грудні 2022 року), означає, що їхні отримувачі на цей момент не перебували під санкціями США.

Можемо припустити, що казначейські цінні папери на суму $47 млн радше не стосуються Центрального банку РФ чи якогось державного агентства, що належить уряду Російської Федерації.

У такому разі ці активи не вдасться перепрофілювали (конфіскувати) за ухваленим законом, який стосується лише активів, що належать Росії чи Білорусі.

Якщо ж особа, яка є резидентом Росії, перебуває в санкційному списку США, то її активи залишатимуться заблокованими, допоки не буде спроби здійснити активні кримінальні дії або санкції перестануть діяти.

Доцільно нагадати, що лише законодавство України (Закон України від 12 травня 2022 року № 2257-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності санкцій, пов’язаних з активами окремих осіб») і законодавство Канади (розділ 32 Bill C-19 від 23 червня 2022 року) мають норми, які надають право здійснювати в судовому процесі конфіскацію активів фізичних та юридичних осіб, які перебувають під санкціями. Від грудня 2022 року ці закони мають практичне застосування.

За даними платформи «Як конфіскувати російські активи в Україні?», по рішеннях завершених судових процесів на 25 квітня 2024 року до спеціального фонду державного бюджету надійшло 25,9 млрд грн коштів від конфіскованого майна. Міністерство юстиції України продовжує успішно ініціювати судові процеси щодо конфіскації активів підсанкційних осіб.

Можливо на території США вдасться виявити та конфіскувати майно, що належить підприємствам уряду Російської Федерації, так, наприклад, як чеські активісти виявили та нанесли на мапу 23 об’єкти нерухомості в центрі Праги, що належать підприємству “Госзагрансобственность” (“Goszagransobstvennost’”), підпорядкованому Управлінню справами Президента Росії.

Тема економічних санкцій і конфіскації активів для росіян є надто болючою та викликає істеричні реакції владної верхівки. Зокрема, погрози про застосування ядерної зброї лунали після намірів на Заході активізувати питання позбавлення Росії ресурсів.

Це може бути однією з причин нерішучості лідерів країн ЄС щодо конфіскації російських активів, попри численні обіцянки. Є сенс пригадати військову доктрину часів холодної війни про взаємне гарантоване знищення (mutually assured destruction), згідно з якою застосування двома протиборчими сторонами зброї масового ураження призведе до повного знищення обох сторін, що робить безглуздими будь-які спроби впровадження доктрини першого удару. Кремлівська верхівка і її поплічники надто задоволені своїм статусом та благополуччям, що вбачається малоймовірним застосування ядерної зброї у відповідь на конфіскацію її активів.

Однак є сценарії, якими Росія може не лише лякати, а й може їх утілювати.

Наприклад, голова Державної думи В’ячеслав Володін після ухвалення Конгресом США закону про російські активи висловив офіційну позицію російської влади: «Наша країна тепер має всі підстави ухвалити симетричні рішення щодо закордонних активів».

Сумніватися в його словах не доводиться, бо російська влада давно проводить експропріацію чужої власності і на окупованих територіях, і на території РФ.

Перетворюючи Крим на військову базу, президент РФ володимир путін ще в березні 2020 року підписав указ, який заборонив негромадянам Росії та іноземним юридичним особам володіти земельними ділянками на території Криму й Севастополя, тобто примусово позбавив їх власності.

Після повномасштабного вторгнення експропріація майна дочірніх підприємств західних компаній на території Росії набула масового характеру: мовою указів путіна таке позбавлення власності називається «передати в управління» підконтрольній Кремлю структурі.

Зокрема, 19 грудня 2023 року президент володимир путін підписав укази, які позбавляють австрійську OMV й німецьку Wintershall частки в спільних з «Газпромом» підприємствах, які займаються розробленням Південно-Російського родовища та Ачимівських покладів Уренгойського родовища. Усі права й обов’язки СП перейдуть до ТОВ, що створив уряд, співвласниками яких запропонували стати «Согазу» й «Газовим технологіям».

Тож не дивно, що на ухвалені Конгресом рішення маємо свіжу реакцію стосовно активів компанії із США: 22 квітня Арбітражний суд Санкт-Петербурга й Ленінградської області постановив накласти арешт на всі кошти на банківських рахунках JPMorgan Chase, включно з кореспондентськими рахунками й рахунками, відкритими на ім’я дочірньої компанії. Минулого тижня JP Morgan Chase подав до суду на ВТБ у Нью-Йорку, щоб зупинити його спроби повернути $439,5 млн з рахунків, які були заблоковані після того, як Росія ввела свою армію в Україну 2022 року, а ВТБ потрапив під санкції.

Холодні цифри свідчать, що у взаємному протистоянні США й Росії Кремль потенційно спроможний завдати суттєвих фінансових збитків американським компаніям.

За даними Бюро економічного аналізу США, на 1 січня 2022 року позиція прямих інвестицій США в Росію (назовні) становила $9,6 млрд. 2021 року в російських дочірніх компаніях американських компаній працювало 191,9 тис. осіб; обсяг продажів дорівнював $52,8 млрд.

Позиція прямих інвестицій з Росії в США (назовні) становила $4,1 млрд. У дочірніх компаніях російських багатонаціональних компаній, що перебувають у США, 2021 року працювало 3,30 тис. осіб, обсяг продажів відповідав $5,5 млрд.

Зрозуміло, що владі Росії заманливо конфіскувати активи американських високоприбуткових компаній, що розміщені на території Росії, без ризику одержати співмірну відповідь США.

Економіки США й Росії що не день, то дедалі менше пов’язані прямими зв’язками. У 2023 році експорт товарів і послуг із США до Росії становив $2,3 млрд, що на 52,2 % менше, ніж 2022 року, та у 8 разів менше, ніж 2014 року ($17,4 млрд), а імпорт з Росії дорівнював $5,4 млрд, що на 65,9 % менше, ніж 2022 року, та в 5 разів менше, ніж 2014 року ($25,8). Сьогодні товарообіг між США й Росією становить менше ніж 0,1 % загального товарообігу США.

Тож важливо зосередитися на активізації дій на лінії фінансового фронту на Європейському континенті.

У констатувальній частині Закону зазначено: «Переважна більшість знерухомлених російських суверенних активів, приблизно $190 000 000 000, за повідомленнями, перебуває під юрисдикцією Бельгії. Уряд Бельгії публічно заявив, що будь-які дії уряду щодо цих активів залежатимуть від підтримки Великої сімки».

Маємо відзначити сумлінне ставлення працівників «Євроклір груп» (Euroclear Group), які з моменту запровадження санкцій щодо Росії ведуть окремий облік підсанкційних активів, «відокремлюють прибутки, пов’язані із санкціями Росії, від основних фінансових результатів і зберігають ці прибутки до отримання подальших вказівок щодо розподілу або управління такими прибутками» та відображають у публічній звітності.

Детальне знайомство зі структурою «Євроклір груп» робить очевидним те, що рішення щодо конфіскації активів резервів Центрального банку РФ мають ухвалювати не лише уряди країн ЄС, а й уряди Великої Британії, США, Канади, Австралії — країн, що є емітентами цінних паперів і мають юридичні зобов’язання щодо погашення цих цінних паперів й виплати купонних доходів.

Найбільше в заблокованих резервах ЦБ РФ представлені активи в євро (63 %), залученням яких, імовірно, у Франції займалися Euroclear France, у Бельгії — Euroclear Belgium.

Наявність у резервах ЦБ РФ активів у фунтах стерлінгах (16 %), канадських доларах (9 %), доларах США (8 %) й австралійських доларах (3 %) забезпечував Euroclear UK & International, що базується у Сполученому Королівстві і є Центральним депозитарієм цінних паперів Великої Британії, що забезпечує обслуговування ринків США, Канади, Австралії та Нової Зеландії.

Позиція «Інші — 1 %» свідчить про наявність активів на суму майже €2,5 млрд в еквіваленті номінованих у шведських кронах, данських кронах, швейцарських франках, норвезьких кронах, які полюбляв у попередні роки ЦБ РФ.

На побоювання європейських політиків слід зазначити, що у взаємній конфіскації західні країни мають усі шанси виграти з позитивним рахунком.

Загальний обсяг іноземних активів Росії значно перевищує суму її іноземних зобов’язань і зовнішнього боргу, протягом останніх двох років чиста міжнародна інвестиційна позиція РФ збільшилася від $485 млрд до $876,4 млрд. На 1 березня 2024 року іноземні активи Росії становлять $1547,1 млрд, що в 4,7 раза перевищує її зовнішній борг й у 2,3 раза — іноземні зобов’язання.

Росія приховує від початку повномасштабного вторгнення багато важливих економічних показників. Доступні дані по структурі зовнішнього боргу РФ на 1 січня 2022 року свідчать про суми боргу: $205,1 млрд та Є97,1 млрд. На 1 квітня 2024 року зовнішній борг складає $304,0 млрд в еквіваленті.

Загалом на 1 січня 2022 року обсяг прямих іноземних інвестицій у російську економіку становив $610,1млрд, з них участь в капіталі – $474,7 млрд. З «недружніх країн» інвестовано $553,3 млрд (участь в капіталі – 424,0 млрд), або 89,3 % всіх інвестицій. Потенційно на таку суму влада Росії може експропріювати активи, інвестовані з «недружніх країн».

Хоча ці активи захищені двосторонніми угодами про взаємний захист інвестицій, їх захист у міжнародних судах може багато взяти часу і не завжди вдало закінчитися через те, що Росія не виконуватиме рішення суду, як з арбітражним судовим процесом акціонерів «ЮКОСа» проти Росії, який тривав від 2005 до 2024 року, та вердиктом на компенсацію Росією $50 млрд. Достеменно невідомо, коли і за допомогою яких активів буде здійснена ця компенсація.

Західним країнам важливо активно захищати власні компанії, які втратили або можуть втратити активи на території Росії, та створити механізми компенсації збитків через конфіскацію активів Росії на території західних країн.

Росія намагатиметься знайти слабку ланку й створити прецедент обміну активів західних компаній, які розміщені на її території, на активи, що заблоковані санкціями.

Суто з арифметичного розрахунку обмін активів і компенсація збитків завдяки конфіскованим активам дають однаковий результат.

Однак під час обміну активами Росія уникає відповідальності й має вигляд сумлінного партнера.

Важливі активи, якими Росія намагатиметься оперувати для обміну, — це серії 13 випусків єврооблігацій, випущених під назвами RUS в доларах США та Євро з термінами погашення з 2025 до 2024 року й іншими, на загальну суму $19,7 млрд.

Найбільші суми прямих іноземних інвестицій завели в економіку Росії інвестори з Кіпру — $159,9 млрд, Бермудських Островів — $62,5 млрд, Великої Британії — $38,0 млрд, Нідерландів — $32,0 млрд, Багамських Островів — $24,9 млрд.

Схоже на те, що інвестиції з офшорів можуть бути поверненням частини коштів, виведених з Росії через тіньові схеми, і їх експропріюванням російська влада не займатиметься.

А от справжні інвестори з «недружніх країн» можуть опинитися під кремлівським прицілом і зазнати репресій.

Загалом до початку 2022 року Росія направила в інші країни $487,0 млрд.  Зокрема, російські компанії підтримали економіки “недружніх” країн на суму $455 млрд. Значна частина цих активів належать резидентам Росії: юридичним та фізичним особам, які перебувають в санкційних списках, а отже мають бути  заблокованими.

За два роки західним компаніям різними способами вдалось повернути частину своїх інвестиції, стрімко зменшивши іноземну присутність в економіці Росії до $333,7 млрд. на початок січня 2024 року. Російська влада перестала публікувати детальнішу інформацію, однак віднайти її можна у дзеркальній статистиці інших країн.

Треба усвідомлювати, кожна окрема країна може програти Росії у війні взаємних конфіскацій, бо Кремлівська влада звикла грубо та нахраписто  порушувати міжнародне право, а демократичні країни діють відповідно до принципу верховенства права.

Лише згуртованими діями коаліції держав в форматі «Фінансового Рамштайну» можна подолати економічну міць Росії, захистити власні компанії, які мали постраждали від свавілля російської влади, та компенсувати всі збитки за рахунок конфіскації активів Росії та її резидентів.

Відповідно до Закону Президент США отримав широкі повноваження для «активної участі у двосторонніх і багатосторонніх заходах у відповідь на дії Російської Федерації, що підривають суверенітет і територіальну цілісність України, сприяння створенню міжнародного механізму щодо перепрофілювання або конфіскації суверенних активів Російської Федерації на користь України й участі Сполучених Штатів у цьому механізмі».

Конгрес зазначив, що «будь-які зусилля Сполучених Штатів щодо конфіскації та перепрофілювання російських суверенних активів повинні здійснюватися разом з міжнародними союзниками й партнерами в межах скоординованих багатосторонніх зусиль, зокрема з країнами G7, Європейським Союзом, Австралією та іншими країнами, у яких розміщені російські суверенні активи».

Ефективним способом розв’язання широкого спектра економічних питань мав би стати своєрідний формат «Фінансовий Рамштайн» за участі країн Великої сімки, Європейського Союзу, Австралії, Нової Зеландії, Норвегії, України, Швейцарії та зацікавлених партнерів для синхронізації санкційних списків, ведення Реєстру блокованих активів осіб, які перебувають під санкціями, створення дієвих правових механізмів фінансової відповідальності за агресію через конфіскацію (перепрофілювання) активів Росії і її резидентів зі спрямуванням у міжнародний Компенсаційний фонд у Гаазі.

Передова лінія фінансової війни має бути міцною і від скоординованих дій країн демократичної коаліції залежатимуть успіхи в приборканні агресора,   деокупації України, компенсації збитків, та перспективи глобальної політичної та економічної стабільності.

---

Віктор Козюк, доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри економіки та економічної теорії Західноукраїнського національного університету, член Ради НБУ (2016–2023 років)

Ярослав Сидорович, Агенція європейського співробітництва