Міністр освіти, науки, молоді та спорту Дмитро Табачник перед численною аудиторією на форумі європейських та азійських медіа вкотре невимушено блиснув знаннями з філології. Він заявив: між формулюваннями «на Україні» та «в Україні» різниці немає: і так, і так буде правильно й коректно. На жаль, міркування цього генія-гуманітарія ідуть урозріз із підручниками та посібниками. І не лише з тими, які писала «злочинна помаранчева влада», а й цілком російськоцентричними.
«Коли говоримо про територію як закінчене ціле або про самостійну державу, тоді завжди вживаємо прийменник в чи у (а не на): в Австрії, у Франції, в Польщі, в Росії і т. ін. Що ж до прийменника на з місцевим відмінком, то його вживаємо при географічних назвах на питання «де» тільки тоді, коли територія, що про неї йдеться, не окреслена докладно: на Поділлі, на Полтавщині… Власне «на» – болюча й зневажлива ознака нашого колишнього поневолення»
(Іван Огієнко, «Рідна мова», 1935)
«Основною (а в офіційному мовленні єдиною) формою є «в Україні». Проте не варто виправляти фольклорних та літературних творів, де з історичних причин уживаний вислів «на Україні»
(Олександр Пономарів, «Культура слова: мовностилістичні поради», 2001)
«С административно-географическими наименованиями употребляется предлог в, например: в городе, в районе, в области, в республике, в Сибири, в Белоруссии, в Закавказье, в Украине»
(Дитмар Розенталь, «Справочник по правописанию и литературной правке», 2003)