Лікарі, колективний імунітет та маски – огляд наукових новин про коронавірус

Суспільство
14 Грудня 2020, 13:31

Проведене у Великій Британії дослідження показало, що медичний персонал, який відносять до групи ризику, хворіє важкою формою COVID-19 частіше, ніж представники інших професій. У бразильському двохмільйонному Манаусі кількість хворих, вірогідно, перевершило необхідну для утворення колективного імунітету межу, а німецьке дослідження показало статистично значимий ефект у зниженні нових випадків інфікування після запровадження маскового режиму. Про це докладніше у науковому огляді Тижня.

 

 

 

Лікарі та медсестри частіше хворіють на тяжкий COVID-19

 

Такі висновки дослідження, проведеного групою науковців із Університету Глазго і опублікованого  у журналі Occupational & Environmental Medicine, що входить до групи BMJ. Вчені проаналізували медичні дані 120 075 людей із Біобанку Сполученого Королівства.  Із цієї вибірки з 16 березня до 26 липня 3111 людей було протестовано на коронавірус, у 271 людини вчені ідентифікували COVID-19 із тяжкими симптомами.

 

Читайте також: Донорство. Рутинне геройство

 

Після розбиття усієї вибірки за професіями виявилося, що лікарі та медичні сестри мали в 7 разів вищий ризик тяжкого перебігу коронавірусної хвороби, ніж люди з професіями, що не мають стосунку до охорони здоров’я. Підвищений ризик був також у людей з соціального нагляду та працівників освіти – у 2,5 та 2,2 рази вищий за представників інших професій. Вчені вказують, що так як фокусувалися на тяжких випадках, які лікувалися в госпіталях, може бути деякий «зсув» результатів дослідження, адже асимптоматичні та інфіковані з легкими симптомами до уваги не бралися. Науковці не кажуть однозначно, чому так відбувається – можливо, лікарі в принципі частіше хворіють, адже кожного дня стикаються із інфікованими коронавірусом, можливо, справа в підвищеному вірусному навантаженні – вони вдихають більшу кількість вірусних частинок. В будь-якому разі, лікарі у більшості держав входять до групи підвищеного ризику, і вони є одними з перших у черзі на вакцинацію. Це дослідження надає додаткові аргументи цій логіці.   

 

Колективний імунітет у Манаусі

 

За серологічним дослідженням групи бразильських та американських науковців, опублікованому в журналі Science, бразильське місто Манаус стало першим із великих населених пунктів, що досягло показників захворюваності, відповідних утворенню колективного імунітету. За умов однорідності населення та попередньої відсутності хворих, кожні 10 інфікованих в середньому передадуть вірус 25-30 іншим людям (це називається базовим репродуктивним числом вірусу – для цього прикладу воно 2,5-3). При кількості інфікованих у 60-67% темпи епідемії суттєво знижуються, а репродуктивне число стає меншим за одиницю. Тобто, населення досягає колективного імунітету. Протягом кількох місяців вчені тестували на наявність антитіл до коронавірусу приблизно 1000 зразків крові на місяць, взятих із банку крові Манаусу, бразильського міста з приблизно 2 млн населення в агломерації. Місто обрали через дуже швидкі темпи поширення інфекції. Для порівняння вчені також дослідили 1000 зразків крові жителів Сан-Паулу, іншого мегаполісу з понад 12 млн жителів, сильно ураженого коронавірусом.

 

 

Читайте також: Жертви звички. Чому хворіють українці

 

Наразі Бразилія третя в світі країна за кількістю лабораторно підтверджених випадків коронавірусу – близько 7 млн, із 180 тис. померлих. Перший випадок зараження в Манаусі зафіксували 13 березня, і вже у квітні кількість людей із антитілами оцінювалася в 4,8%, у травні – 44,5% (пік розповсюдження інфекції), у червні – 52,5%.

Епідемія в Манаусі. По лівій вісі відкладені відсотки населення, що перехворіли на коронавірус, по правій – кількість померлих в перерахунку на 100 тис. населення. Пік епідемії прийшовся на квітень-червень, коли коронавірусом інфікувалася приблизно половина міста. Це збігається із найбільшою кількістю смертей. Далі вірус розповсюджувався вже не настільки швидко, і кількість смертей також знизилася.
За даними Science

 

Станом на  жовтень, за оцінками авторів статті, у місті перехворіли 76% населення. Пік смертей прийшовся на квітень – червень, що збігається із високими темпами поширення епідемії. Загалом на 1 жовтня у місті померли від гострого респіраторного синдрому 3789 людей (1710 на мільйон населення), у квітні-травні смертність перевищувала природну у 4,5 рази.Ситуація в Сан-Паулу схожа, окрім того, що, оціночно, там перехворіли 29% жителів станом на 1 жовтня. Померли 20063 людини (1652 на мільйон населення).

 

При меншому відсотку перехворілих в Сан-Паулу майже така ж відносна смертність, що й в Манаусі – вчені це пояснюють молодим віком жителів останнього, в Сан-Паулу значно більше людей старших за 60 років. Манаус через невстановлені причини безконтрольного поширення інфекції став експериментальним полігоном тестування гіпотези колективного імунітету. Там і зараз хворіють люди, та кількість офіційно підтверджених випадків у 6-8 разів нижча за пік у травні (дані по штату Амазонас, більшість населення якого проживає в Манаусі – у статистику потрапили лише 180 тис. випадків коронавірусу, усього приблизно 6,4% населення штату). Відносна смертність (на 100 тис населення) знизилася приблизно у 6 разів. Автори статті припускають, що епідемія в місті закінчиться, коли перехворіє до 94% жителів – майже все населення. А до того вона вже не буде розвиватися такими вибуховими темпами, як навесні.

 

Ефективність масок

 

Наукова група із Німеччини та Данії під керівництвом професора Клауса Вальде із Університету Гутенберга в Майнці опублікувала в журналі PNAS велике дослідження щодо ефективності маскового режиму в Німеччині. Їхній загальний висновок – маски знижують кількість нових інфекцій в середньому на 45% протягом 20 днів з початку дії маскового режиму. Виділити окремо саме ефект масок, що доволі важко, враховуючи, що найчастіше таке правило діє разом із комплексом карантинних заходів, як-от соціальна дистанція або закриття публічних закладів, вченим допоміг федеральний устрій Німеччини. В різних регіонах країни правила вводилися не одночасно, і такі заходи як масковий режим у публічних місцях накладалися на загальнонімецькі карантинні правила.

 

Читайте також: Медичний бюджет–2021: розставити пріоритет

 

Вчені дослідили кейс німецької Йени, де правила щодо носіння масок у громадських місцях ввели на початку квітня, і знайшли статистично значимий тренд до зниження кількості нових випадків зараження на 75% протягом 20 наступних днів. Найбільше зниження було у віковій групі старше за 60 років, де таке зниження дорівнювало 90%. Дослідники пов’язують це із масковим режимом в тому числі в домах для літніх людей. В вікових групах 15-34 роки та 35-59 років зміни були скромнішими, вірогідно, через більшу соціальну мобільність – 10 та 20%. По всій країні масковий режим зробили обов’язковим 22 квітня, і в інших регіонах зниження нових випадків становило в середньому 47% в порівнянні з «синтетичною контрольною групою» – моделюванням поширення вірусу на основі даних до введення цього правила.

Автор:
Олег Фея