Едвард Лукас старший віцепрезидент Центру аналізу європейської політики (CEPA, Варшава й Вашингтон)

Лідерам НАТО є чого повчитися у Фінляндії

25 Квітня 2022, 17:00

Досі не завершена війна проти України вже змінює ландшафт безпеки в Європі. Епіцентр землетрусу — Гельсінкі. Рік тому лише чверть фінів голосувала за вступ у НАТО; тепер «за» виступають три п’ятих населення. Урядовий звіт про «змінене безпекове середовище» сформульовано доволі різко за фінськими стандартами: «Росія становить загрозу для безпеки й стабільності всієї Європи». Офіційне рішення мають прийняти до середини літа.

Фінляндія зрештою ніколи не нехтувала обороною. Усім відомі її прозорливі попередження про непередбачуваність її сусідки, засновані на тісних зв’язках і вельми ефективній службі розвідки. Так, 2012 року, коли більшість країн Заходу ще досі перебували в стратегічній сплячці, Фінляндія стала першою державою Європи, яка придбала передові AGM-158 JASSM — виготовлені у США малопомітні крилаті ракети класу «повітря-земля», які можна запускати з далеких дистанцій і завдавати ударів по території Росії. У лютому Фінляндія замовила 64 американські найновітніші винищувачі F-35, підписавши угоду вартістю понад 8 мільярдів доларів.

Повітряні сили Фінляндії мало не щотижня проводять міжнародні навчання у співпраці з Норвегією і Швецією, що теж не є членом НАТО. Окрім оборонної угоди зі США, Фінляндія також долучилась до Об’єднаних експедиційних сил на чолі з Великою Британією, куди входять десять північноєвропейських країн із розвиненими, мобільними військами й спільним підходом до Росії.

 

Читайте також: Росія дипломатично, військово та економічно готується до довготривалого конфлікту — британські аналітики

 

Фінляндія також є зразком фізичної і психологічної стійкості, якої терміново треба навчитися решті країн-членів НАТО. У фінів великі запаси пального, харчів і медикаментів; загальний військовий призов для чоловіків і подальші регулярні навчання, що забезпечує країні найчисленніші резервні війська в Європі. Жодна інша країна не може так швидко мобілізувати стільки людей, як Фінляндія. Престижні тритижневі курси для високопоставлених чиновників сприяють злагодженості та вдатності перед лицем криз: від стихійних лих до загроз національній безпеці. У рамках знаменитої фінської системи освіти діти вчаться виявляти дезінформацію, щойно навчившись читати. З 2017 року дослідницький центр у Гельсінкі за підтримки 31 країни-члена ЄС і НАТО досліджує «гібридні загрози»: московський мікс вливання грошей, пропаганди, юридичних махінацій, кібератак й інших каверз.

Ілюстративним прикладом власного підходу Фінляндії є операція у вересні 2018 року. Під захистом безпольотної зони понад 400 службовців, зокрема спецпідрозділи, берегова охорона, військова поліція, розвідники й податкові інспектори, провели 17 рейдів на російський комплекс будівель компанії Airiston Helmi, розташований на південно-західному архіпелазі Фінляндії. У рамках наймасштабнішої операції мирного часу фіни викрили зашифровані супутникові комунікації, велику кількість готівки, бункери, підводні установки і гелікоптерний майданчик зі слідами активного використання.

Що це було: лігво злодія в дусі бондіани, розташоване поблизу важливої транспортної й комунікаційної інфраструктури, — таке собі гангстерське кубло? Чи військова шпигунська база? Чи і те, і інше? Невідомо, допоки триває розслідування поліції, що, схоже, тягтиметься безкінечно. Здіймати бучу не мало сенсу. Москва отримала чіткий та ефективний меседж. Розвиток тривожної тенденції до придбання росіянами нерухомості поблизу критичних об’єктів у Фінляндії негайно припинився.

 

Читайте також: «Ця війна була неминуча»: російський колоніалізм та самообман Заходу

 

Стриманий та обережний підхід Фінляндія виробила завдяки гіркому історичному досвіду. Країна позбулася російського правління всього 105 років тому, переживши травматичну громадянську війну між «червоними» прихильниками більшовиків й «білими» націоналістами. У 1939 році Сталін завдав країні нічим не спровокованої атаки. Протягом 105 днів Зимової війни безстрашні фіни, котрі суттєво поступались ворогу за численністю, завдали колосальних втрат погано підготовленим і недисциплінованим радянським військам (відлуння їхнього тріумфу ми бачимо в нинішній боротьбі України). Фіни досі побиваються через території, які мусили віддати.

Для 30 країн-членів НАТО передові, добре фінансовані війська Фінляндії — ідеальна знахідка. Інтероперабельність уже забезпечено. Обмін розвідданими відбуватиметься без проблем. Й останній елемент у безпековому пазлі: якщо припустити, що нерішучі шведи підуть услід за фінами (а це вірогідно), то Балтійське море по суті стане натівською гаванню, що враз стримає здатність росії застосовувати військово-морські і повітряні сили проти Естонії, Латвії і Литви.

Кремль тимчасом кидає слова на вітер. Путінська маріонетка Дмітрій Медвєдєв, який нині обіймає посаду заступника глави Ради безпеки росії, погрожує розмістити ядерну і гіперзвукову зброю в російському ексклаві Калінінграді. Як зазначив президент сусідньої Литви Гітанас Науседа, усі й так припускають, що росія тримає там ядерні боєголовки. Та головне, що тривожить: у разі прорахунків і невдач кремль вдається до ядерних погроз, вважаючи це універсальним рішенням на будь-які випадки.

Нагодою для каверзних маневрів росії буде період офіційного прийняття Фінляндії в НАТО, особливо якщо Швеція не пристане на бік фінів або якщо інші країни-члени альянсу (наприклад, проблемна Угорщина) чинитимуть перешкоди. Найближчими тижнями слід очікувати інтенсивної дипломатичної підготовки. З Аландськими островами, що мають стратегічне розташування, теж можуть виникнути нюанси. Інші острови в Балтійському морі нині укріплені так, що витримають будь-які російські витівки. Однак Аландські острови демілітаризовані згідно з угодою Ліги націй, підписаною Радянським Союзом 1921 року. Росія на островах має шпигунське гніздо (замасковане під консульство) у столичному місті Марієгамн, тож може чинити опір змінам.

Утім, будь-які спроби завадити просуванню Фінляндії в НАТО лише підкреслять необхідність у цьому. Коли росія переживала відродження 1991 року, її оточували доброзичливі партнери, а тепер це країни, що в кращому разі пройнялися глибокою недовірою до неї, а в гіршому — зневажають росіян. І російським лідерам винуватити нікого, крім самих себе.

Позначки: