Алла Лазарева головна редакторка «The Ukrainian Week, Edition Francaise», керівниця напрямку іномовлення, власна кореспондентка «Тижня» у Парижі

Леся Оробець: українській владі важко буде реформувати сфери, на яких тримається її корупційність та реакційність

Політика
24 Травня 2013, 12:33

Тиждень.ua: Лесю, Ви взяли участь у засіданні Комітету з питань закордонних справ Європарламенту, що відбувся у Страсбурзі. Які висновки Ви зробили для себе з цього заходу? Наскільки країни ЄС готові укласти угоду з Україною?

– Засідання Комісії повністю було присвячено дискусії: варто чи ні підписувати з Україною угоду про асоціацію. Виступали польські, британські, португальські та багато інших депутатів з різних країн, які підтримують партнерство з нами. Але декілька виступів були скептичними. Сергій Власенко та німецький депутат Ельмар Брок воліли жорстко прив’язати підписання угоди до припинення політичних переслідувань. Ми ж з Ростиславом Павленком з партії УДАР наголошували на тому, що Януковичі приходять і уходять, а Росія залишиться сусідньою з Україною державою завжди. І депутати від більшості вже пропонували проголосувати в Раді фактичну здачу українського газогону. Отже, Україна довго не зможе залишатися нейтральною. Якщо вона не наблизиться до Європейського Союзу, неминуче наступного року вона вступить до Митного союзу з Росією. Такої перспективи важливо уникнути.

Позиція “угода про асоціацію має бути підписана” – це не позиція Лесі Оробець чи Ростислава Павленка. Перш за все, це позиція більшості українського народу. По-друге – всі демократичні політичні лідери України висловлюються за підписання угоди у листопаді. Про це неодноразово казали Юлія Тимошенко, Арсеній Яценюк, про це написав у листі Віталій Кличко. По-третє – лише активізація євроінтеграційних процесів є запорукою звільнення політичних в’язнів, як доводить справа Луценка. З останніх заяв Юлії Тимошенко чітко видно – вона розуміє, що лише рух України до Європи зупинить політичне гоніння її та її найближчого оточення. Її позиція : Україна має бути в Європі, підписати угоду про асоціацію якнайшвидше.

Тиждень.ua: Cекретар Венеціанської Комісії Томас Маркерт заявив на засіданні в Страсбурзі, що не бачить з боку Києва достатньо політичної волі до здійснення реформи судочинства. Як депутат ВР, як Ви оцінюєте перспективи виконання усього "списку Фюле" – 11 вимог від Європейського Союзу, які Україна має виконати до листопада?

– Найскладніше українській владі буде здійснити реформування тих сфер, на яких тримається її корупційність та реакційність – демократизувати виборче законодавство, зупинити політичні переслідування, реформувати прокуратуру, міліцію, надати реальну самоврядність та незалежність судам, провести публічну та відкриту дискусію щодо конституційних змін. Тут без постійного тиску з боку ЗМІ, суспільства та наших партнерів з ЄС нічого не відбудеться. У інших сферах, там де більше маневру на полі опозиції, а саме: ініціювання законодавчих змін, – вже нині є зрушення. Наприклад, ухвалено кілька ключових законів у сфері боротьби з корупцією. Вони були ініційовані Віктором Чумаком, Павлом Петренком та відповідним комітетом ВРУ. Тому чи вдасться виконати всі вимоги до листопада – питання відкрите, бо виконати те, що відкладалося роками, та ще за умов бажання влади скоріше імітувати діяльність, ніж справді діяти, дуже важко. Але, за умов суспільного тиску, за умов законодавчої активності опозиції (ми лише в квітні-травні зареєстрували понад десяток законопроектів, які стосуються вимог Фюле у тому чи іншому напрямку), за умов постійного наголошування наших партнерів з ЄС про європейські перспективи України – ми маємо шанс показати по кожному з пунктів суттєвий прогрес.

Тиждень.ua: На засіданні був присутній Штефан Фюле. Чи брав він слово? Чи появилася у Вас якась нова інформація про позицію Брюсселя стосовно України?

– Єврокомісар Фюле не виступав. Загалом у Європі є практика, що представники виконавчої влади на законодавчих зборах більше слухають і відповідають на питання. Не те що у нас! Але під час і після засідання він дуже активно спілкувався з різними делегаціями, переконуючи, що Україні треба дати шанс, і вона себе покаже. До української делегації він підійшов після зустрічі і подякував за отримання чіткого посилу про те, що ми хочемо підписання угоди. Так виглядає, що добитися такого посилу від влади він ніяк не може. Щодо позиції Брюсселю стосовно України – м’яч на нашому полі. Якщо ми покажемо дієве бажання підписати угоду, покажемо рух у напрямку виконання вимог – у україноскептиків не буде аргументів щодо непідписання.

Читайте також: «Вікно можливостей» для інтеграції з ЄС зачинять в Україні

Тиждень.ua: Ви запропонували систему індивідуальних санкцій для українських можновладців, які не дотримуються правових стандартів і є перешкодою до повноцінного партнерства з ЄС. Чи маєте враження, що євродепутати Вас почули? А високі брюсельські чиновники?

– Насправді про можливість санкцій першою заговорила не я – це позиція, власне, євродепутатів, зокрема пана Ельмара Брока. Пригадуєте, він припустив таку можливість щодо Кузьміна та інших виконавців політичної розправи над Тимошенко та Луценко? Я лише підтвердила, що це може бути справді дієвим механізмом, бо, забираючи своєю діяльністю, європейську перспективу в українського народу, наші корупціонери вже давно інтегрувалися в Європу на індивідуальному рівні, пересиливши туди власні родини, влаштувавши дітей у європейські школи та університети, вклавши корумповані гроші в європейські банки. Тому, якщо їм закрити доступ до цього всього, вони це відчують дуже гостро.