"Ті самі жарти, ті самі матюки, той самий бруд. Те саме кохання…", – сказав він.
"Я ніколи не був прив’язаний до злоби дня. Бо інакше це дуже швидко застарівало б. Рівень фейлетону мені нецікавий, натомість цікаві ті речі, які були позавчора, є сьогодні й будуть завтра. Звичайно, ти не можеш абстрагуватися від актуальних реалій", – додав він, визнавши, що у сімдесятих люди більше боялися.
"Вони ж вийшли звідти, з того часу, з тієї самої «Васіліси Єгоровни», це ті самі люди. Якби вони вийшли з іншого середовища, з Європи, то були б інакшими. Не бачу жодної різниці. Якби ми тоді, в сімдесяті, дали їм по джипу, вони поводилися б так само, як і тепер. У них джипів не було", – сказав письменник.
Повний текст інтерв'ю з Лесем Подерев'янським читайте у №12 Тижня.
Читайте також: Лесь Подерв’янський: «Ми живемо у лайні і робимо вигляд, що це – гладіолуси»