Серед останніх новин: Аррон Бенкс — палкий прихильник Brexit, який заробив капітал на видобутку алмазів і страхуванні — був замішаний у тіньових схемах і мав приховані зустрічі та бізнес-переговори з представниками російського посольства. Мабуть, випливе ще багато такої інформації. Економічна скрута у Великій Британії стає дедалі більшою, у Консервативній партії негаразди, а державна стратегія щодо виходу з ЄС безладна.
Усе це поступово послаблює позиції табору прихильників Brexit. У виданні Daily Mail, що злісно критикує Європейський Союз, буде новий редактор, налаштований проти Brexit. Британські політики починають усвідомлювати російську загрозу.
Читайте також: Нокаут для Британії
Новий підрозділ Кабінету міністрів відповідатиме за організацію міжвідомчого реагування на «ворожі дії інших держав» — чимось схожим займається вже наявний антитерористичний орган. Новий закон дозволить прикордонній службі затримувати сумнівних іноземців як підозрюваних терористів. Парламентський комітет із розвідки та безпеки нарешті візьметься за розслідування російських втручань. Ще один комітет працює над фейковими новинами й планує серйозний допит Бенкса на слуханні, що невдовзі відбудеться. Розслідуючи отруєння речовиною нервово-паралітичної дії подвійного британського агента Сєрґєя Скріпаля та його дочки, поліція дізнається дедалі більше цікавих фактів.
Усі ці заходи — це чудово, і, може, навіть будуть результати.
Однак британці думали лише про себе й почали реагувати запізно. Британські журналісти, експерти й чиновники, які ухвалюють рішення, знали, що росіяни влізли в американську політику. Просувається розслідування Роберта Мюллера в США щодо втручання Росії в передвиборчу кампанію, і побоювання підтверджуються. Деякі нитки тягнуться й до Великої Британії. Було відомо про хакерські атаки й витоки інформації, організовані росіянами проти Емманюеля Макрона напередодні виборів у Франції. Певний інтерес викликали спроби росіян впливати на політику в Німеччині, а також те, що в Австрії та Італії до влади прийшли прокремлівські діячі.
Проте у віддаленіших куточках складніше розібратися, що й до чого. Коли йдеться про втручання росіян в Україні (або на Західних Балканах), даються взнаки старі звички. Це те, що Невілл Чемберлен так зловісно назвав «далекими країнами, про які ми нічого не знаємо». Імена та географічні назви складно вимовити й запам’ятати. На зростання кількості жертв конфлікту в Україні можна не зважати. Тамтешня політика незбагненна й працює за тіньовими схемами. Дивна історія з інсценізованим убивством журналіста Аркадія Бабченка лише підтвердила таке сприйняття. Британці стинають плечима: усім байдуже, апатія та подвійні стандарти перемагають. Росія просто захищає свої інтереси. Ми теж втручаємося у справи багатьох країн. Та й узагалі, що може вдіяти Велика Британія?
Читайте також: У Британії парламент ухвалив урядовий законопроект щодо Brexit
Навіть заможні й добре знайомі нам держави не надто цікавлять громадську думку. Трохи потеревенили в ЗМІ про шведський буклет із цивільної оборони, який закликає шведів бути готовими до кризи й ніколи не здаватися в разі вторгнення. Однак жодне британське видання не написало, що цього місяця вперше з 1975 року Швеція мобілізувала війська територіальної оборони, що налічують 22 тис. осіб.
Нинішні труднощі Великої Британії дивують тільки тих, хто не звертав уваги на те, що діялося. РФ упевнена, що має право втручатися в політику інших країн ще відтоді, як розпався Радянський Союз 1991-го. Росіяни ніяк не збагнуть, що доба імперії в минулому. Спершу економічна слабкість і політичний хаос гальмували Кремль. Однак естонці, латвійці, литовці, молдовани, українці та інші народи давно скуштували отруйної суміші корупції, воєнного тиску, пропаганди, газової дипломатії і таємного фінансування політичної діяльності. Захід нехтував скаргами: мовляв, перебільшуєте, вигадуєте… А тепер ми потерпаємо так само.
Відклавши реагування набезрік, ми тільки ускладнили ситуацію. Велика Британія та решта держав тепер мають смиренно визнати, що інші країни вже давно на лінії вогню й можуть багато чого нас навчити.
—————–
Одним із наслідків Brexit для Великої Британії може стати примусовий вихід із європейського проекту супутникової навігації Galileo. Хоча він належить Європейському космічному агентству, яке не підпорядковується ЄС, його фінансує Європейська комісія. Для британців це подвійний удар: вони втратять близько 15% усіх контрактів, пов’язаних із $12-мільярдним проектом, які раніше допомогли оживити космічну галузь держави. Крім того, як для країни поза ЄС — Великої Британії — буде скасовано доступ до захищеної військової частини проекту. Це ставить під питання і майбутню співпрацю у військово-технічній сфері. Раніше в такому доступі з міркувань забезпечення стратегічної автономності Євросоюзу було відмовлено США та Норвегії.