«Сьогодні на площах і вулицях Буенос-Айреса дуже часто звучало слово «свобода» – libertad. І це поєднує нас – Україну та Аргентину»,— резюмував Володимир Зеленський свої враження від участі 11 грудня 2023 року в інавгурації новообраного аргентинського президента Хавʼєра Мілея.
Візит українського президента за 12 тисяч кілометрів у далеку Аргентину в розпал повномасштабної війни чітко показав високі сподівання Києва на нову місцеву владу. Але чи вдалось за рік співпраці отримати очікувані зрушення в позиції південноамериканської країни та знайти серед бурхливого латиноамериканського моря довгоочікуваний бастіон для просування українських інтересів?
Понад сторічна історія відносин України з Аргентиною є дійсно унікальною серед інших країн Західної Півкулі. Буенос-Айрес був першим в своєму регіоні, спочатку визнавши Українську Народну Республіку вільною та незалежною державою (1921 р.), а потім – незалежну Україну (5 грудня 1991 р.). У 1993 році в обох країнах відкрилися дипломатичні місії: Посольство України в Буенос-Айресі та аргентинське посольство в Києві — перше на території колишнього СРСР.
Візити президентів Леоніда Кучми до Аргентини у 1995 році та Карлоса Менема до України у 1998 році дали поштовх для підписання важливих угод про політичне, економічне та науково-технічне співробітництво. Наприклад, саме аргентинські фахівці допомагали українській місії під час відкриття станції «Академік Вернадський», також розглядалася співпраця в космічній галузі. У 2003 та 2007 роках аргентинські законодавчі органи ухвалили резолюції, які засуджують Голодомор в Україні 1932—1933 років. Однак розвиток двосторонніх відносин поступово загальмувався через низку факторів, таких як географічна віддаленість, внутрішні проблеми обох країн і пріоритизація співробітництва з іншими країнами за таких умов.
Водночас не втрачала часу Росія, яка, успадкувавши позиції та базу для чисельної дипломатичної місії Радянського Союзу, активізувала відносини з Аргентиною на початку XXI століття, особливо після зустрічі президентів Нестора Кіршнера та Владіміра Путіна на Генеральній асамблеї ООН у 2005 році. У 2008 році обидві країни підписали Спільну декларацію про стратегічне партнерство, а Аргентина стала однією з семи країн Латинської Америки, що мала такий статус із РФ. Протягом президенства Крістіни де Кіршнер (2007-2015) стосунки значно покращилися на фоні її критичного підходу до Заходу та прихильності до Росії. У 2014 році Путін відвідав Аргентину, де підписав угоди щодо співробітництва в сфері зв’язку, правової допомоги та мирного використання атомної енергії.
Під час президенства Маурісіо Макрі (2015-2019), який загалом орієнтувався на Захід, співпраця з Росією збереглася, а Владімір Путін вдруге відвідав Аргентину на Саміті G-20 у 2018 році. За президентства Альберто Фернандеса (2019-2023) Аргентина активно співпрацювала з Росією під час пандемії, закуповуючи та виробляючи російську вакцину «Супутник V», яку Москва просувала у рамках своєї «вакцинної дипломатії». Росія посилювала свої позиції і через методи «м’якої сили» — активну культурну та інформаційну діяльність, використовуючи медіа, культурні центри та освітні програми для поширення своїх пропагандистських наративів та впливу на аргентинське суспільство.
Не дивно, що в таких умовах Аргентина, як і більшість країн Латинської Америки, обрала нейтралітет під час розгляду резолюцій, пов’язаних з російською агресією проти України. Після початкової підтримки територіальної цілісності України в Раді Безпеки ООН 15 березня 2014 року, позиція країни різко змінилася: Аргентина утрималася під час голосування в Генасамблеї за резолюцію 68/262, яка засуджувала кримський «референдум». Ця зміна була зумовлена низкою факторів: з одного боку, лівий уряд Крістіни Фернандес де Кіршнер прагнув показати себе регіональним лідером, критиком західної політики, а з іншого — намагався уникнути погіршення стосунків з Росією. Важливо пригадати тут і телефонну розмову між Кіршнер та Путіним 25 березня 2014 року, під час якої він обіцяв «нарощувати торговельно-економічне співробітництво». Відтоді Аргентина систематично утримувалася від голосувань щодо резолюцій стосовно прав людини і мілітаризації Криму.
У лютому 2022 року, напередодні повномасштабного вторгнення, президент Аргентини Альберто Фернандес здійснив резонансний візит до Москви, де зустрівся з Владіміром Путіним і висловив готовність розширити співпрацю, зокрема запропонувавши Аргентину як «ворота» для Росії до Латинської Америки. Закономірно, що цей крок викликав гостру критику з боку аргентинської опозиції та громадськості, особливо в контексті посилення російської військової присутності на кордоні з Україною.
З початком вторгнення 24 лютого 2022 року Аргентина, як і більшість країн Латинської Америки, засудила дії Росії. Проте реакція була дуже обережною: президент Фернандес спочатку лише закликав сторони уникати військової сили і лише 28 лютого Аргентина офіційно назвала дії Росії «вторгненням», а 2 березня підтримала відповідну резолюцію Генеральної Асамблеї ООН.
Аргентина надалі голосувала на підтримку українських ініціатив в ООН і надавала гуманітарну допомогу. Разом з тим, Аргентина утрималася від введення санкцій проти Росії та виключення її з G20, посилаючись на «мультилатералізм» та економічні інтереси. У зовнішній політиці Аргентина прагнула надалі зберігати де-факто нейтральну позицію, поєднуючи формальне засудження агресії з подальшими політичними і економічними контактами з Росією.
Прихід до влади президента Хав’єра Мілея став переломним моментом у відносинах України з Аргентиною, зокрема завдяки його рішучій позиції щодо засудження російської агресії. Мілей одним із перших аргентинських політиків засудив вторгнення Росії та закликав світових лідерів до активного протистояння, порівнюючи необхідність дій із позицією Черчилля проти тоталітаризму. Ще до президентства, будучи депутатом конгресу, він приніс український прапор на відкриття сесії парламенту, наголошуючи на необхідності рішучих дій та засуджуючи пасивність тодішнього аргентинського уряду.
Після його обрання президентом Аргентини, відносини між країнами отримали новий імпульс. Хав’єр Мілей підтримав контакт із президентом України Володимиром Зеленським, з яким обговорював співпрацю у межах української Формули миру, зокрема в контексті можливості проведення саміту «Україна-Латинська Америка». Візит Зеленського на інавгурацію Мілея у грудні 2023 року став важливою подією, що символізувала готовність обох держав зміцнювати відносини, особливо у безпековій та політичній сферах.
Активна підтримка України з боку нового аргентинського уряду також проявилась у співпраці в рамках міжнародних платформ. У 2024 році аргентинські представники взяли участь у зустрічах щодо реалізації Української формули миру, а президент Мілей, попри навантажений робочий графік та внутрішньополітичні виклики, особисто взяв участь у Саміті миру у Швейцарії. Аргентина долучилась до реалізації двох пунктів Формули миру: радіологічна та ядерна безпека, а також відновлення територіальної цілісності України. Окрім цього Аргентина приєдналась до Міжнародної коаліції з повернення українських дітей, а у вересні — до Кримської платформи.
Важливо, що з українського боку є велике залучення до активізації відносин. Прикладами цього є візит до Аргентини Першої віцепрем’єр-міністерки України – Міністерки економіки України Юлії Свириденко, під час якого було досягнуто домовленість про проведення першого за 18 років засідання Спільної міжурядової комісії з торговельно-економічного співробітництва. Крім того, Аргентину відвідали представники міжфракційного депутатського обʼєднання «Україна – держави Латинської Америки і Карибського басейну», а також було налагоджено тісніші контакти на рівні МЗС та Міністерств оборони.
Одну з ключових ролей, як в історії розвитку двосторонніх відносин, так і на сучасному етапі відіграє українська діаспора в Аргентині. З понад сторічною історією та чисельністю близько 500 тисяч осіб, вона є однією з найбільших українських спільнот у світі. Важливу роль у збереженні української культури відіграють організації, такі як «Просвіта», «Відродження», «Пласт» та інші, об’єднані під координацією Української Центральної Репрезентації. Посольство України в Аргентині разом із діаспорою організовує культурні заходи на честь Дня соборності та Дня незалежності України, а з початку вторгнення РФ проведено численні акції на підтримку України.
Важливо, що напередодні президентських виборів в Аргентині всі основні кандидати, зокрема Патрісія Булріч, Серхіо Масса, Хуан Скьяретті та Хав’єр Мілей, офіційно висловили підтримку Україні, сфотографувавшись з табличками «Ми з Україною» та «Підтримуйте Україну» разом із Послом України та Головою Української Центральної Репрезентації. Це стало можливим, зокрема, завдяки численній українській діаспорі в регіоні, голоси якої є важливими під час виборчого процесу країни. Однак значний потенціал цієї діаспори залишається ще не повністю реалізованим, і українській владі та суспільству потрібно ефективно використовувати цей ресурс для взаємовигідної співпраці у трикутнику «Київ – офіційний Буенос-Айрес – українська діаспора».
З обранням Хав’єра Мілея президентом Аргентини зросли очікування щодо активізації військово-оборонної співпраці з Україною, особливо важливої на тлі російської агресії. Попередня адміністрація під керівництвом Альберто Фернандеса, подібно до більшості країн регіону, категорично відмовилася від продажу зброї Україні. Однак з приходом нової влади Аргентини, в ЗМІ неодноразово згадувалась можливість такої допомоги, попри протести з боку Росії, зокрема, щодо передачі Україні вертольотів російського виробництва Мі-171Е чи надзвукових французьких штурмовиків Super Etendard.
Незважаючи на політику максимальної економії та скорочення видатків державного бюджету, уряд Мілея показує намір модернізувати аргентинську армію, підвищуючи її статус та орієнтуючись на закупівлю сучасної західної техніки. Зокрема, Аргентина вже придбала у Данії 24 винищувачі F-16 і отримала у подарунок від США літак Hercules C-130. В. Зеленський у інтерв’ю латиноамериканським журналістам зазначав про бажання України співпрацювати з Аргентиною у сфері оборонно-промислового комплексу, зокрема для виробництва деталей зброї, безпілотників, морських дронів, систем електронного захисту та пороху.
Позитивним сигналом для України стало приєднання Аргентини до контактної групи з питань оборони у форматі «Рамштайн» 13 червня 2024-го на полях якої, міністр оборони Аргентини Луїс Петрі зустрівся з міністром Рустемом Умєровим та передав від Хавʼєра Мілея меседж підтримки та солідарності з українським народом. Крім того, Петрі підтвердив відданість Аргентини принципам територіальної цілісності на XVI Конференції міністрів оборони країн Америк, вкотре засудивши російське вторгнення.
Попри рішучі заяви, реальність військової співпраці залишається неоднозначною. Прессекретар аргентинського президента Мануель Адорні спростував можливість поставок зброї Україні, зазначивши відсутність необхідних ресурсів. Тиск з боку Росії та Китаю також може вплинути на позицію Аргентини, але участь у «Рамштайн» та обговорення планів спільного оборонного виробництва з Україною залишають перспективу для розвитку співпраці. Важливим питанням є також ратифікація Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Аргентинської Республіки про військово-технічне співробітництво, яка була укладена ще 11 квітня 2013 року. Відповідно до тієї угоди, мала бути утворена Комісія з питань військово-технічного співробітництва для координації питань взаємного постачання озброєння, модернізації і ремонту озброєнь. Ситуація вказує на те, що активна робота у напрямку військової співпраці є доцільною, однак вона потребує обережного підходу та режиму тиші, допоки не будуть досягнуті реальні практичні результати.
З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році торгівля між Україною та Аргентиною значно скоротилася, насамперед через порушення логістичних маршрутів. Це особливо вплинуло на український експорт до Аргентини, який зменшився на 93 % (у 2023 становив – лише 2,91 млн доларів США), а імпорт з Аргентини – на 17,91% (52,9 млн доларів США). Поточні обсяги торгівлі значно відстають від рекордного рівня 2008 року, коли товарообіг між країнами досяг 175,8 млн доларів США та загалом не відповідають можливостям обох країн.
Незважаючи на зниження обсягів торгівлі, існує потенціал для розширення економічної співпраці між Україною та Аргентиною. Україна зацікавлена у співпраці в галузях сільськогосподарського машинобудування, харчової, хімічної, гірничодобувної та фармацевтичної промисловості, а також у металургії, аерокосмічній та військово-технічній сферах. Українські компанії можуть брати участь у проєктах, пов’язаних з модернізацією аргентинської залізничної інфраструктури, розробкою нафтогазових родовищ та відновлюваної енергетики. Зі свого боку, аргентинські компанії можуть долучитися до відбудови інфраструктури України та інвестувати в сільське господарство.
Загалом, можна підсумувати, що за останній рік українсько-аргентинські відносини дійсно переживають період активізації та навіть певного відродження. Посилились контакти між країнами на різних рівнях, Аргентина долучилась до низки важливих ініціатив та послідовно підтримує Україну на міжнародних платформах. У той же час, варто розуміти, що попри всю симпатію, Україна не є пріоритетом для Хав’єра Мілея.
В умовах складної економічної ситуації в країні та спроб провести важкі реформ, які піддаються різкій критиці з боку опозиції, внутрішня політика є основним питанням президентської адміністрації.
Проте з українського боку було б великою помилкою пропустити момент відкритості Аргентини до України та переорієнтації її зовнішньої політики на Захід, тому важливо надалі систематично поглиблювати відносини між країнами у всіх сферах (торгово-економічній, політичній, військовій, освітньо-науковій, культурній). Особлива увага має бути прикута до започаткування проєктів стратегічного характеру, які можуть стати основою розвитку двосторонніх відносин на багато років вперед та убезпечити їх розвиток від можливих змін уряду.