На площі Тяньаньмень у Пекіні відбувся масштабний військовий парад, присвячений 80-й річниці капітуляції Японії та завершенню Другої світової війни. У ньому взяли участь понад 10 тисяч солдатів та сотні одиниць військової техніки і літаків. Також Китай продемонстрував нові системи озброєння, зокрема танки, міжконтинентальну балістичну ракету DF-5C, підводний дрон AJX002, лазерну зброю.
Серед гостей, з-поміж інших, можна було побачити прем’єр-міністра Пакистану, президентів В’єтнаму, Ірану, Зімбабве, а також глав КНДР та Росії. Фактично цей парад став першим випадком спільної появи двох останніх на публіці разом із лідером Китаю Сі Цзіньпіном. Безпрецедентний образ трьох чоловіків, що розмовляли та тиснули один одному руки, крокуючи червоною доріжкою, аналітики розцінили як сигнал виклику Заходу, у той час коли торговельні тарифи президента США та його непередбачувана політика напружують відносини як із союзниками, так і з суперниками.
Серед західних лідерів на параді були президент Сербії Александр Вучич та словацький прем’єр Роберт Фіцо, який до того зустрівся з Путіним. У Єврокомісії заявили, що Фіцо не представляє Європейського Союзу під час свого візиту до Китаю, пише видання The Guardian.
«Сьогодні людство стоїть перед вибором — мир чи війна, діалог чи протистояння, взаємна вигода чи гра з нульовою сумою», — сказав Сі Цзіньпін перед глядачами на площі, додавши, що китайський народ «твердо стоїть на правильному боці історії». За його словами, Китай — велика нація, яка «ніколи не лякається жодних забіяк», очевидно натякаючи на США та їхніх союзників, і попередив, що Китай є «нездоланним», перш ніж розпочалася грандіозна демонстрація військової техніки.
«Пекін надсилає сигнал, що навіть якщо західні країни продовжать санкції проти Росії через російсько-українську війну, Китай не боятиметься підтримати свого друга», — сказав Вень-ті Сун, нерезидентний науковий співробітник Центру глобальних питань Китаю при Atlantic Council, якого цитує The Guardian.
Подія викликала майже миттєву реакцію Дональда Трампа. «Головне питання, на яке потрібно відповісти, полягає у тому, чи згадає президент Китаю Сі про величезну підтримку та “кров”, які Сполучені Штати Америки надали Китаю, щоб допомогти йому забезпечити свою СВОБОДУ від дуже недружнього іноземного загарбника. Багато американців загинули у прагненні Китаю до Перемоги та Слави. Я сподіваюся, що їх по праву шанують та пам’ятають за їхню хоробрість та жертву”, — зазначив американський президент.
Він також побажав главі Китаю та його народові великого і тривалого дня святкування, і попросив передати найтепліші вітання Путіну та Кім Чен Ину, поки вони «змовляються проти Сполучених Штатів».
На це помічник Путіна Юрій Ушаков заявив, що слова Трампа про змову проти США були іронією. «Хочу сказати, що ніякі змови ніхто не влаштовував. Більше того, думки навіть про це ні у кого не було, ні у кого з цих трьох лідерів. Крім того, можу сказати, що всі розуміють, яку роль відіграють Сполучені Штати, нинішня адміністрація президента Трампа і особисто президент Трамп у нинішніх міжнародних розкладах», — сказав він.
Однак видання CNN підкреслює, що якщо ці збори авторитарних лідерів були спрямовані на особисту образу американського президента, то вони «спрацювали на всі сто». «Це підкреслило марність спроб Трампа підкорити та причарувати сильних цього світу своїм мистецтвом укладання угод і заявами про те, що його нібито тісні стосунки з такими лідерами можуть бути вирішальними», — йдеться у матеріалі, в якому також наголосили, що зібрання «антизахідних» сил у Пекіні — це не тільки тролінг, а і раннє попередження про те, що політика президента США, заснована на митному примусі, залякуванні менших держав і націоналізмі, може мати зворотний ефект.
І хоч президент Сі давно прагне поставити себе у центр нового світовопорядку, аналітик BBC Джеймс Ландейл виділяє дві речі, які, ймовірно, викличуть у західних дипломатів занепокоєння.
Перша — це швидкість, із якою Китай заповнює вакуум, що залишився після відходу Штатів від міжнародних норм та інституцій. Китайський світопорядок, у якому територіальна цілісність і права людини цінуються менше, ніж «чиста сила» та економічний розвиток, може виявитися незручним для багатьох західних країн. Друга — те, як жорсткі мита США так швидко підштовхнули Індію в теплі обійми Китаю.
«Єдина невелика втіха для Заходу полягає у тому, що так звана “вісь потрясінь”, продемонстрована у Пекіні, не є єдиним фронтом — і особливо Індія досі має суперечки з Китаєм щодо територіальних та інших питань. Висновок полягає у тому, що економічний націоналізм і руйнівна дипломатія Штатів за Дональда Трампа дають Китаю величезний дипломатичний шанс, і Сі охоче користується ним за допомогою свого саміту й параду», — зазначає він.
Керівник Інституту стратегічних чорноморських досліджень, головний редактор BlackSeaNews Андрій Клименко підкреслив, що у Пекіні насправді відбулася сходка режимів, що постачають Китаю природні ресурси. «Це дуже ідейно», — написав він.
Водночас аналітики зазначили, що парад був спрямований не лише на демонстрацію могутності Китаю перед зовнішнім світом, а й на зміцнення патріотичного духу всередині країни. У своїй промові Сі назвав відродження китайської нації «непохитним», а державні службовці по всій країні отримали завдання переглянути парад і записати свої враження, повідомив один з них агентству Reuters.