«Соціальні медіа створили сферу, де суспільна думка глибоко недовірлива та критична до режиму», – відзначає Її Лу, тож очевидно, що тепер китайський уряд зосередився на загрозах для свого авторитету з боку соціальних медіа. «Він просуває цензуру у соціальних медіа, відслідковує та карає онлайн-пліткарів і наймає так звану «армію по 50 центів» – Інтернет-коментаторів, яким платять за розміщення проурядових коментарів, для того щоб впливати на громадську думку онлайн», – пише експерт.
«На додаток до таких заходів, Пекін застосовує і більш активну стратегію: заохочує урядові організації та службовців відкривати свої акаунти у соціальних медіа, використовуючи їхні справжні імена та брати участь у онлайн-бесідах, що критикують уряд безпосередньо, для того щоб зменшити негатив щодо уряду та отримати більше довіри та підтримки з боку Інтернет-користувачів», – додала експерт.
«Ця стратегія не без ризиків», – вважає Її Лу. За її словами, «урядові установи та службовці наражаються швидше на сильну критику, ніж на розуміння та співчуття, після того, як вони зробили хибний крок у своїх постах у соціальних медіа».
«Ризики та виклики прямого спілкування у соціальних медіа не послабили прагнень Пекіна протистояти своїм критикам на новому полі битви у соціальних медіа», – зауважує вона. Так, за даними Sina, китайської онлайн медіа компанії, яка керує Weibo (китайським гібридом Twitter та Facebook), більш ніж 70 тис. урядових установ та службовців було зареєстровано як справжніх Weibo-користувачів наприкінці першої чверті 2013 року. Це майже на 40 тис. більше ніж минулого року.
Експерт вважає, що поки не відомо як буде розгортатися стратегія впливу китайської влади на соціальні медіа, проте є один важливий для розуміння факт: «дехто із найбільш популярних офіційних користувачів соціальних медіа не соромиться критикувати своїх колег та керівників в уряді і тому вони мають більше прихильників, ніж звичайні бюрократи. Якби система пропаганди партії зробила детальне дослідження успіху соціальних медіа, вона б могла знайти кілька нових підходів».