Наприкінці лютого зʼявилася новина про те, що найближчим часом спецпредставник Китаю Лі Хуей збирається відвідати Україну, Росію, Польщу, Францію та Німеччину. 6 березня він відвідав Польщу, до того зустрівся із європейськими дипломатами у Брюсселі. Ключовою темою розмов було встановлення миру в Україні. Водночас Китай підтримує Росію, постачаючи необхідні у війні компоненти та товари подвійного призначення і заявляє, що готовий працювати з Кремлем над «зміцненням дружби».
Китай готовий працювати з Росією над створенням нових рушійних сил співпраці та зміцненням дружби, заявив міністр закордонних справ КНР Ван Ї на прес-конференції в кулуарах щорічного засідання парламенту 7 березня в Пекіні. Напередодні повномасштабного вторгнення Росії до України, у лютому 2022 року, обидві країни оголосили партнерство «без барʼєрів», яке дозволяє нині Кремлю вести повномасштабну війну проти України.
Зокрема, у звіті аналітичного центру Atlantic Council, опублікованому у листопаді 2023 року, йдеться про те, що «землерийне обладнання китайського виробництва буквально допомогло Росії закріпитися на окупованій нею українській території. Значне збільшення імпорту транспортних засобів, в тому числі надважких вантажівок, ймовірно, дозволило російській військовій промисловості продовжувати виробляти військову техніку, яка є ключовим фактором для підтримки бойової потужності для глибоко ешелонованої оборони».
Так, будівництво російських інженерних укріплень на лінії фронту не було б можливим без китайських екскаваторів. Експерти зазначають, що у вересні 2022 року експорт китайських екскаваторів до Росії збільшився більш ніж утричі порівняно з попереднім роком. Ця подія збігається у часі із будівництвом так званої «лінії Суровікіна».
«Величезний сплеск імпорту шарикопідшипників з КНР також, ймовірно, уможливив виробництво танків», — зазначають експерти американського аналітичного центру. Однак це не все. Пекін фактично безперервно забезпечував потік чіпів до Москви — а це ключовий компонент для відновлення виробництва зброї, що дозволило Росії обстрілювати як цивільне населення так і військових під час контрнаступу.
Німецьке видання Die Welt у матеріалі «Операція “Утримання влади”: як Китай щодня допомагає Путіну виходити зі скрутного становища» також зазначає, що Китай є постачальником малих дронів Росії. До середини 2023 року Москва імпортувала дронів на суму понад $100 млн. У свою чергу Пекін продовжує наполягати на тому, що торгівля з Москвою є «нормальним економічним співробітництвом» і не спрямована проти «третіх сторін».
Окрім того, вже не вперше на фоні цього він вдається до цинічних «миротворчих місій». Так, як повідомляє МЗС Польщі, 6 березня заступник міністра закордонних справ Польщі Владислав Теофіл Бартошевський зустрівся у Варшаві зі спеціальним представником уряду Китаю з питань Євразії Лі Хуеєм. Під час зустрічі посол Лі Хуей вкотре зазначив, що Китай не є стороною конфлікту, і що ситуація в Україні не відповідає нічиїм інтересам. Він підкреслив готовність Китаю підтримувати досягнення консенсусу між сторонами цього тривалого конфлікту та оголосив про намір Китаю продовжувати консультації з міжнародними партнерами. Водночас згадані вже цифри говорять про зовсім іншу тенденцію.
4 березня спецпредставник Лі Хуей також мав зустріч у Брюсселі, де спілкувався із керівниками Європейської служби зовнішніх справ. Основною темою обговорення була війна Росії проти України. Серед тем розмови, які означили в ЄС, був і експорт товарів подвійного призначення. Брюссель підтвердив свою «серйозну стурбованість… щодо значних обсягів товарів подвійного призначення та передових технологій, які експортуються з Китаю для російського військово-промислового комплексу. У цьому контексті ЄС закликав Китай вжити ефективних заходів у межах своєї юрисдикції для обмеження потоків цих найбільш чутливих товарів», — йдеться у повідомленні на сайті Європейської служби зовнішніх справ.
Чи дослухається Пекін? У вересні 2023 року на сайті Foreign Policy відома експертка, керівниця проєкту China Power в Центрі міжнародних та стратегічних студій (CSIS) опублікувала статтю «Китайсько-російська вісь набирає форми», де зазначила, що продовження китайсько-російського зближення є найбільш вірогідним курсом цих відносин. Водночас, цей шлях ще не «викарбуваний в камені», а серед авторитарних «партнерів» панує недовіра та скептицизм. Тож, можна припустити, що такі візити спецпредставника Лі Хуея до Європи як той, що відбувається зараз, — це ще одна «проба ґрунту» на полі вагань недовіри.