Саміт Великої Сімки в баварському замку Ельмау 26-28 червня – розпочав важливий для Заходу політичний тиждень. Окрім цього заходу, 29-30 червня в Мадриді відбуватиметься саміт НАТО. Однією із ключових тем обох подій є російська війна проти України та підтримка Києва. Так, Група Семи мала віртуальну зустріч із українським президентом Володимиром Зеленським, після чого оприлюднила власне звернення на підтримку України. У заяві зокрема йдеться про те, що країни «продовжать координувати зусилля для задоволення нагальних потреб України у військовій та оборонній техніці», надаватимуть Україні гуманітарну підтримку та захищатимуть українських біженців. Окрім того, лідери G7 вітають та підтримуть розслідування російських воєнних злочинів. Посилення продовольчої безпеки, санкції, фінансова та економічна підтримка та відбудова – виділені окремим пунктами у цій заяві. Зокрема, світові лідери підтримали рішення із розробки всеохопного плану відбудови України.
Світова преса активно коментувала та коментує зустріч у замку Ельмау. «Зеленський зриває розрахунки канцлера» таку назву має публікація німецького видання Die Welt, опублікована 28 червня. Видання повідомляє з посиланням на дипломатичні джерела, що президент Зеленський під час розмови відеозвʼязком із лідерами G7 повідомив, що прагне припинити війну до настання зими, і оголосив про великі зусилля для досягнення цього. Президент також просив про постачання озброєння. Україні передусім потрібні системи протиповітряної оборони. Видання зазначає, що планується постачання таких систем із Німеччини. Це зокрема системи IRIS-T. Українські військові також у цей час проходять навчання на ЗСУ «Gepard». Die Welt також пише, що деякі американські ідеї щодо покарання Росії, не знайшли прихильності у європейських партнерів: «Безпосередньо перед зустріччю в Ельмау американська сторона підняла заборону на імпорт російського золота. Однак, крім США, на це були готові лише Канада, Великобританія та Японія, але не континентальноєвропейські учасники G-7 Німеччина, Італія та Франція. Канцлер Олаф Шольц відхилив позицію щодо ембарго на золото в понеділок вранці».
Видання також зазначає, що раніше Німеччині вдавалося проштовхувати у підсумкове комюніке далекосяжні формулювання. Зокрема, ті, що стосуються захисту щодо зміни клімату (за це її називали «кліматичною канцлеркою»). Шольц теж мав на меті такий план і пропонував започаткувати так званий «кліматичний клуб». У фінальному комюніке йдеться про те, що його ймовірно створять до кінця року. Це буде клуб країн, що рухаються у напрямку швидкого скорочення викидів.
«Подальші відносини з президентом Росії Владіміром Путіним також викликають суперечки. У понеділок вдень учасники G-7 зустрілися з главами держав і урядів Індії, Індонезії, Аргентини, Сенегалу та Південної Африки. Шольц запросив ці країни на зустріч, оскільки всі вони є демократичними державами і вважаються частиною Глобального Півдня. Однак лише Аргентина засудила російське вторгнення. Наразі Індонезія головує на саміті G-20, до якого також входить Росія, і протистояла тиску Заходу з метою відсторонити Путіна від зустрічі», пише Die Welt. Шольц вже заявив, що приймати рішення, чи їхати на захід, де братиме участь і російський президент безпосередньо перед ним. Слід зазначити, що Володимира Зеленського також запрошували на саміт G20.
Читайте також: Символізм замку Ельмау
Французька ліва поміркована газета Le Monde наголошує: «Україна сама має «визначатися щодо майбутньої мирної угоди, без зовнішнього тиску чи впливу». Часопис цитує звернення до лідерів Сімки Володимира Зеленського: «Ще не час для переговорів». Стаття нагадує, що Україна потребує важкої зброї та жорсткіших санкцій проти Москви, і зокрема — обмеження закупів російської нафти. «Діалог Джо Байдена, який підтримує ідею нафтового ембарго, та європейськими лідерами, котрі досить скептично щодо неї налаштовані, просувається важко», – робить висновок Le Monde.
Присутність Росії в Групі Семи в період з 1998 по 2014 рік — у той час він мав назву Група Восьми — «нині виглядає як відхилення», пише The Washington Post. «Блок утворився у часи Холодної війни як союз основних промислово розвинених країн капіталістичного Заходу. Росія приєдналася в роки після розпаду Радянського Союзу, що відображало ліберальний оптимізм того моменту. Але потім правління президента Владіміра Путіна переросло в ультранаціоналістичну автократію, а анексія Криму Росією вісім років тому призвела до того, що його більше не вітали в клубі», – пише видання.
Німецьке видання Zeit Online цитує канцлера Шольца, який на заключній конференції саміту Групи Семи 28 червня закликав про створення Плану Маршалла для України. Він також повідомив, що разом із іншими країнами ЄС ФРН прагне організувати відповідну міжнародну конференцію з експертами та науковцями. «Там має бути розроблена комплексна концепція реконструкції. У період з 1948 по 1952 рік США допомогли Німеччині та іншим європейським країнам відбудуватися після Другої світової війни за так званим планом Маршалла», – пише Zeit Online.
Крім того, як пише видання, впливові країни світу прагнуть «виступити єдиним фронтом проти «російського наративу», згідно з яким тільки Захід засуджує напад на Україну, «а натомість світ стежить за тим, що насправді там робить Росія», – сказав Шольц. Він також згадав про рішення щодо підтримки України, зокрема про надання близько $29 млрд бюджетної підтримки. Є й гуманітарна допомога, про яку вже прийнято рішення. Загалом це близько $2,8 млрд.
Французький ліво-радикальний часопис Libération також виділяє факт браку підтримки України з боку «незахідних» країн: «Захід усвідомлює, наскільки він самотній у своїй підтримці України. Під час саміту Великої Сімки було вирішено розпочати пошук союзників у решті світу». Мас-медіа нагадує, що завдання надавати Україні «дипломатичну, фінансову, гуманітарну та військову підтримку» має бути пріоритетом і для семи найрозвиненіших держав світу, й для членів НАТО, які у вівторок розпочинають свій саміт.
Напередодні саміту The Washington Post оприлюднила колонку 11-го президента Світового Банку Роберта Зелліка. «G7 має створити та втілювати економічний план на сотні мільярдів державних і приватних доларів, щоб зробити набагато більше, ніж просто задовольнити безпосередні гуманітарні потреби України. Економічна мобілізація такого масштабу сигналізуватиме Москві, що Росія веде фінансову боротьбу з коаліцією, яку вона не може перемогти. Таке зобов’язання в поєднанні з планом відновлення та реконструкції дало б українцям надію», – вважає він.
Після того, як ЗМІ отримали доступ до проєкту комюніке зустрічі Групи Семи, стало зрозуміло, що лідери найпотужніших держав у розмовах та підсумках «розривалися» між нагальними темами, як російська війна проти України, так і «довгостроковими» як зростання потужності Китаю. Цей момент відзначає американська The Wall Street Journal: «Саміт G7 у німецьких Альпах перемикався між безпосередніми наслідками війни в Україні та довгостроковими викликами, які представляє Китай. Група оголосила про додаткові санкції проти Москви і погодилася працювати над механізмом обмеження закупівельної ціни на російську нафту. План витрат на інфраструктуру для країн, що розвиваються, також був окреслений як противага китайській ініціативі «Один пояс, один шлях».