Починаючи з 2002 року більшість мешканців столичного регіону віддавала перевагу політикам помаранчевої команди. Апогею їхня підтримка сягнула 2004-го, коли за Віктора Ющенка в другому турі проголосувало майже 83% мешканців Київщини. І навіть на початку 2010 70% із них підтримали в другому турі президентських виборів Юлію Тимошенко. Натомість на кінець року за результатами місцевих перегонів маємо протилежну ситуацію: 65% депутатського корпусу Київської облради – висуванці Партії регіонів.
Завоювання столичної області нинішня влада почала ще навесні – бютівську фракцію, що мала більшість в облраді, розкололи і з її уламків сформували провладну коаліцію, а також замінили «сердечного» голову ради Володимира Майбоженка своїм Олександром Качним. Із початком виборчої кампанії батьки біло-блакитної контрреволюції вдалися до радикальніших дій: клонували своїх головних опонентів, використавши колишнього керівника київського партосередку «Батьківщини» Майбоженка. Його виключили з лав «сердечних» за співпрацю з регіоналами, проте він доволі успішно кілька місяців судився за право очолювати обласну парторганізацію з новим її головою Костянтином Бондарєвим. За сприяння Мін’юсту, що визнавав керівництво Майбоженка, було зареєстровано фальшиві списки «Батьківщини» для участі в місцевих перегонах. Пікетування тервиборчкому й голодування соратників Тимошенко під стінами ЦВК відновити справедливість не допомогли. Лише за день до виборів – ввечері 30 жовтня – реєстрацію клону «Батьківщини» скасували. Технологію клонування було застосовано й на рівні районів: за підрахунками «сердечних», 12 їхніх регіональних парторганізацій отримали нових керівників, які грали на боці Партії регіонів. Після цього «Батьківщина» бойкотувала вибори в області, а відтак вони пройшли без участі найпопулярнішої поміж її мешканців політичної сили.
Проте говорити про цілковитий тріумф регіоналів не випадає. Зміна влади на Київщині відбулася за участі лише половини виборців: явка становила 51,6%. До того ж під час голосування за партійними списками 14% з тих, хто прийшов на дільниці, поставили позначку в графі «проти всіх» – один із найвищих показників по країні. Натомість застосування змішаної системи на виборах у Київській області цілковито виправдало сподівання влади – 80% депутатів мажоритарної складової пройшли до облради під прапорами Партії регіонів.
Без опозиції
Якщо порівнювати офіційні результати з даними екзит-полу, який проводила компанія GfK Ukraine, можна виявити дивні речі: всі політичні сили, за винятком ПР та партії «УДАР», отримали менше, ніж за опитуванням на виході з виборчих дільниць. Фактичний результат регіоналів більший на 3%, «УДАРу» – на 1%. Поміж постраждалих від недобору голосів найменшу «похибку» має «Фронт змін» – 1,5%. Натомість «Свобода» по факту недорахувалася половини голосів, а «Наша Україна» та КПУ, попри екзит-полівські показники у понад 3%, взагалі не подолали прохідного бар’єра.
Схоже, партія влади зі своїми майбутніми партнерами, принаймні на Київщині, чітко визначилася. Вочевидь, не випадково у першій п’ятірці списку «Фронту змін» до облради опинився син губернатора області Олександр Присяжнюк, як з’ясувалося, «давній соратник Арсенія Яценюка й активний член його партії». Що ж до Віталія Кличка, то на рівні столиці регіонали з ним уже порозумілися, й одне з резонансних рішень влади стосовно ліквідації районів у Києві Блок Кличка у міськраді підтримав у повному складі. Крім того, починаючи з літа ведуться розмови про сватання головного «ударника» на посаду голови Київміськдержадміністрації. Щоправда, для ухвалення рішень у Київській облраді партнери Партії регіонів не потрібні: за підсумками виборів вона здобула більшість – 96 депутатів зі 148, проте майже 30 лояльних опозиціонерів («Фронт змін» – 16, «УДАР» – 12) ніколи не будуть зайвими.
За оцінкою губернатора Анатолія Присяжнюка, вибори на підвідомчій території були чесними й демократичними. Натомість опозиціонери, окрім стандартних для всієї країни порушень, виявляли й особливі: масову реєстрацію в області пенсіонерів із Києва, де вибори не проводилися. Фастівський і Васильківський тервиборчкоми відзначилися вибірковою прискіпливістю до оформлення документів, які подавали кандидати, і відмовлялися реєструвати представників опозиційних партій. Фальсифікації було зафіксовано в Білій Церкві – там «Свобода» довела в суді, що в неї вкрали майже третину голосів, і домоглася повторного підрахунку. А мешканці Василькова приїхали протестувати проти фальсифікацій виборів мера до Адміністрації президента.
Поствиборча реальність
З 14 міст обласного підпорядкування Київщини в десяти мерами стали висуванці Партії регіонів. Як потрібно працювати керівникам міст, які змогли вибороти перемогу під прапорами інших політичних сил, нещодавно президент пояснив: в опозиції їм бути забороняється, інакше глава держави їм власноруч «повідкручує голови». Відповідні важелі влада має – прикладів порушення кримінальних справ задля виховання чи покарання більш ніж достатньо.
Зважаючи на переможні результати регіоналів в області, губернатор Анатолій Присяжнюк за свою подальшу долю на цій посаді може не турбуватися. Йому вдалося майже неможливе – провести 2/3 депутатів від Партії регіонів до облради й забезпечити біло-блакитну більшість практично в усіх районах області, що була центром помаранчевої революції. Тож хвиля чистки поміж керівництва регіонів, яку президент традиційно проводить за підсумками виборів, не зачепить його. Натомість кількох голів райдержадміністрацій Київщини замінять. За виборчі скандали в Білій Церкві, Переяславі-Хмельницькому, Боярці, Фастові хтось має відповісти, як і за порушення спокою на вулиці Банковій протестувальниками з Василькова.
Панування в Київоблраді дасть регіоналам змогу розпоряджатися найдорожчим ресурсом області – землею – на власний розсуд й остаточно завершити розпродаж залишків комунального майна. Нечисленна опозиція навряд чи зможе стати на заваді, хіба що розповідатиме про дерибан через ЗМІ. Міцна зв’язка губернатор – облрада гарантує безпроблемне впровадження будь-яких ініціатив президента в області та цілковитий контроль над роботою підприємств на підвідомчій території.
Владу в столиці регіонали взяли адміністративним чином, коли усунули обраного мера Леоніда Черновецького від керівництва й передали важелі управління Олександрові Попову, призначивши його головою КМДА. А місцевих виборів у Києві з огляду на відсутність власного кандидата в мери, здатного перемогти, та низьку підтримку партії взагалі не стали проводити. Проте результати перегонів у Київській області засвідчили, що здобути контроль у несприятливих електоральних умовах біло-блакитні здатні й формально легітимним шляхом, тож не виключено, що наступного року киян очікують дострокові вибори.
