KyivBookFest-2024: менше покупців, більше учасників

Культура
9 Вересня 2024, 16:31

З 5 по 8 вересня в Києві вже вдруге відбувався KyivBookFest — благодійний фестиваль і професійний галузевий форум. Як і торік, місцем проведення став торговий центр Gorodok Gallery на Почайній, а точніше — його два поверхи. На першому розташувалася книжкова виставка-продаж, куди могли потрапити всі охочі, а на третьому, в Pochayna Event Hall, — галузевий форум з подіями, куди давали запрошення за донейт. На другому поверсі, окрім фудкорту, також було кілька декілька фестивальних локацій, але до них не всі доходили.

У багатьох видавництв були ятки чи стенди з книжками і на першому, і на третьому поверхах, і, за відгуками, продовалося краще на першому. Один з організаторів KyivBookFest, Владислав Кириченко, на своїй сторінці у фейсбуці повідомив, що загалом людей відвідало у 2024-му менше на 25 % (2023 року, нагадую, прийшло понад 25 тисяч осіб), зате «донейтів зібрали на 25 % більше, мільйон проти 800 000 торік». І у властивій йому манері підсумував: «Людей на професійних подіях і презентаціях було більше на 25 %, тобто тих, хто готовий платити за сервіс — приросло, тих, хто припхався на ярмарок із шаровим входом — поменшало». Власне, більшість видавців скаржилися, що книжки продавалися гірше, ніж торік, а от щодо причин — думки учасників розійшлися. Чи то українці вже трохи втомилися фестивалити, чи то на KyivBookFest бракувало новинок, та й нові високі ціни на книжки теж мало кого порадували.

Попри все, читачі й читачки досі активно йдуть на певних авторів, прагнучи отримати їхні автографи. Цьогоріч черга до Ілларіона Павлюка, як завжди, вражала, та й шанувальники й шанувальниці творчості Василя Шкляра й Марії Матіос теж не пасли задніх.

Окрему увагу організатори фестивалю зосередили на книжкових блогерках (блогерів серед них таки суттєво менше): крім багатьох подій за їхньою участю, ще була величезна стіна блогерської слави — з їхніми фото, короткими описами каналів і посиланнями на блоги. Хоч цікаво, що на тлі такої практично всеохопної присутності блогерок виразніші стали ті, хто свідомо вирішив не брати в цьому участі. Власне, як і з видавцями, адже, звісно, присутні були не всі гравці книжкового ринку, але офіційно відмовилося тільки видавництво «Видавництво» із формулюванням: «Оскільки ми не поділяємо цінностей, поглядів і висловлювань організаторів KyivBookFest, ми не можемо мати який-небудь стосунок до речей, які вони представляють».

Також відбувся фестиваль у фестивалі Junior book fest з окремою програмою заходів для дітей і підлітків. Що ж до подій, то як і торік, інколи було надзвичайно важко вибрати, куди піти, і хотілося бути водночас на двох, а то й трьох локаціях. Крім виступів на двох головних сценах, де була сильна політична складова (Портников, Руденко, Федоров, Казанський, Фурса), найбільше запам’яталися саме заходи, які пов’язані з війною та військовиками. Зокрема, дискусія «Де наш український Гемінґвей? Комбатанська література й стереотипи», у якій взяли участь Олена Герасим’юк, Сергій Дзюба, Руслан Халіков, Павло Дерев’янко. Герасим’юк розповідала про спільний з письменником Євгеном Ліром проєкт «Недописані» про загиблих на цій війні людей літератури. Дзюба казав про те, що фільм «Позивний «Бандерас»» (2018), знятий за його однойменним романом, треба сприймати як антипропаганду. Прозаїк Дерев’янко, автор трилогії «Літопис Сірого Ордену», натомість резонно зауважив, що не варто чекати зараз наших Гемінґвеїв, бо наша війна унікальна, а тому її будуть описувати унікальні, ні на кого не схожі письменники. Також багатьом запам’яталася лекція військовослужбовця полку «Азов» НГУ Владислава (Доцента) Дутчака про «Молитву українського націоналіста», яку вивчають напам’ять усі, хто вступає до лав «Азову».

Отже, цьогорічний KyivBookFest запам’ятався насамперед не відомими гостями чи свіжими релізами від видавництв, а професійними розмовами з обізнаними доповідачами на всі актуальні теми. Зрештою, так його й задумували організатори: галузевий форум тут важливіший за книжковий ярмарок. Урешті-решт, кожному своє, але, судячи з кількості стосиків принесеної паперової здобичі, українські читачі й читачки лишилися цілком задоволені фестивалем.