Минув Національний тиждень читання, а з ним і Kyiv Book Weekend, що став його своєрідним «найзимовішим» завершенням. Це вже четвертий великий книжковий фестиваль цього другого року повномасштабної російсько-української війни, що водночас і неймовірно тішить, і дає змогу виправдати всі недоліки. Або майже всі, бо ж відомо, що найвибагливішою людиною в Україні є читач.
Сьогодні Kyiv Book Weekend повідомив про те, що на заходах було понад шість тисяч гостей, а також про найпопулярніші подій. Спільне ж враження відвідувачів: фестиваль композиційно скидався на літературний текст. Перший день — зав’язка, коли продавців було значно більше за покупців, тож Міжнародний виставковий центр видавався зустріччю випускників спеціалізованої школи книжкової галузі: усі знайомі принаймні за аватарками в соцмережах і без ажіотажу згадують минулі різнофестивальні пригоди. Другий день — розвиток дій і кульмінація, коли на кількох подіях уже бракує стільців, черги за автографами зміяться хитромудрими зиґзаґами між рядами, а видавці вже починають оптимістично мріяти про те, що витрачене на стенди бодай повернеться. Третій день — дещо тривожна розв’язка з кількома посткульмінаційними сплесками й запізнілими закупами.
Автор фото Олег Переверзєв
Перший день у мене спочатку асоціювався з порожнім і запилюженим акваріумом, який стояв у ніші біля одного із входів до виставкового центру (багато простору, але мало активного життя), та ввечері того ж дня на подію «Як заробляти на книжковому блозі?» вже зібралося чимало людей, тож «акваріум» почав поступово оживати. Загалом кількість заявлених подій викликала тільки одне бажання — клонуватися й побувати всюди. Знаю, що й учасники цих зустрічей та обговорень теж прагнули такого, бо нерідко після одного заходу треба вже було бігти на наступний, щоб брати в ньому активну участь. Хоча серед недоліків часто називали той, що деякі сцени відділялися одна від одної лише тентами, а тому виступи декотрих доповідачів заглушали слова сусідів і до цього ще й додалися проблеми з мікрофонами на деяких майданчиках, але те, що треба було, — усі почули, непочуте ж — хай таким і лишається, бо життя цікавіше, коли в ньому є таємниці. Серед почутого особливо зацікавила багатьох інформація від КСД про кількість проданих книжок і перелік найуспішніших українських авторів, а також звіт Олександри Коваль за 5 років роботи на посаді очільниці Українського інституту книги.
І хоча видавництва до Kyiv Book Weekend спеціально майже не готували ніяких новинок, наші читачі й читачки все одно набирали подеколи цілі стоси книжок. Встигаючи ще й паралельно порівнювати ціни в інтернеті й у реальності, вони частіше обирали на користь останньої, бо тут видання можна було підписати в авторів або ж причетних до появи друкованого продукту.
Символами Kyiv Book Weekend можна вважати Томаса Манна, Емму Антонюк, Марію Матіос і Люко Дашвар — саме вони зібрали найбільшу групу прихильників і найдовші вервечки тих, хто полюбляє підписані книжки. Один німець, хоч і Нобелівський лауреат, і три українки — як на мене, чиста наша ще й жіноча перемога.
Автор фото Олег Переверзєв
Організатори анонсували сім сцен — на них мали відбутися понад 130 подій, строкатість яких виразно свідчила про те, що Kyiv Book Weekend хотів охопити якомога ширшу аудиторію, а не зводити себе насамперед до видавничого фестивалю, як це зробив вересневий KyivBookFest. Серед близько 100 заявлених видавництв-учасників, деяких не було, зокрема Видавництва Жупанського, що не заважало відданими фанатам шукати його стенд, кількаразово промандровуючи лабіринтами виставкового центру. І під час цих пошуків, скажімо, натрапити на окрему планету зі своїми правилами й дрескодом у зоні аніме та K-pop, де розмістилися видавництва й магазини, пов’язані з коміксами, аніме та косплеєм.
Перед фестивалем найбільше всіх непокоїло, що тривога може зіпсувати книжково-святковий настрій, — і дійсно 10 грудня звук небезпеки з повітря лунав приблизно дві години, а відвідувачам довелося ховатися в укритті. Утім, і цей час не минув дарма, а навіть з користю (хоч, може, і трошки примусовою), адже в тому ж укритті «Віхола» провела презентацію книжки Максима Паламарчука «Бойові кораблі. Еволюція лінкорів та авіаносців».
Варто ще раз нагадати, що Kyiv Book Weekend — аж четвертий фестиваль, який завершує цей непростий 2023 рік, коли взагалі саме проведення таких масштабних подій уже є дивом і в якомусь сенсі подвигом. І примхливі, але віддані українські читачі, які ще з пандемії звикли купувати на сайтах видавництв і книгарень, а нещодавно вже суттєво витратилися під час чорної п’ятниці, усе ж знайшли якусь копійчину й на цей фест. Щоправда, багатьом видалася завеликою ціна на квитки (230 грн за один день, 500 грн — за всі), але дещо заспокоювало, що організатори запланували половину коштів від продажу квитків скерувати до благодійних фондів «Повернись живим», «Запакуй небо» («Нової Пошти»), а іншу половину — до благодійного фонду «Бібліотечна країна», що опікується регіональними бібліотеками.
Автор фото Олег Переверзєв
Ще одна чудова нагода для відвідувачів полягала в тому, що на ці три дні вони мали можливість бодай на трохи забути про війну й палко порівнювати всі ті визначні книжкові масові дійства, на яких їм пощастило цього року побувати, уже якось звично забуваючи, що до повномасштабної таких фестивалів було принаймні удвічі менше. І девіз Kyiv Book Weekend — «Читай, відновлюйся, зростай» — абсолютно влучно схарактеризував настанову, з якою люди їхали до Міжнародного виставкового центру. Хай там як, а кожна куплена книжка — це обіцянка натхненного й пізнавального майбутнього, яке дасть змогу перезарядитися на подальшу боротьбу заради власного розвитку та захисту такої ніби банальної, але безцінної можливості в нашому буремному світі знайти час і почитати щось нове заманливе чи старе улюблене.