Мій Київ виявився напрочуд життєздатним. Наїжачився блокпостами в несподіваних місцях, хлопці ретельно перевіряють всіх, шукають диверсантів. Перегороджує проїзди бетонними блоками, вже і місцевий водій не скрізь доїде, не кажучи вже про тих, що по навігатору.
Київ замучили сиренами, але кияни не скаржаться. Розуміють, що кожен раз, коли вони збігали в укриття марно, їх і місто захистило ППО.
Але працюють супермаркети. У перукарнях нацгвардійці перед виїздом в район Гостомеля підстригають по-модному бороди і викладають селфі в фейсбук. На тлі фото полонених російських строковиків у ватяних штанях болотяного кольору і вушанках, наша піхота в кевларових шоломах, тактичних окулярах та іншому сучасному спорядженнв виглядає як зоряний десант. Але як їм не холодно? Недарма волонтерський десант в Міноборони у 2014 році випробовував різні тканини в морозилці якогось комбінату. Сподіваюся, вушанками нарешті припинять торгувати на Андріївському узвозі.
Читайте також: Сила українського духу
Ресторани організували на своїх кухнях комплексні обіди для військових. Прості і ситні, без рукколи і базиліка. Улюблений жарт бійців: “Годують так, що скоро не влізу в бронежилет”. Працюють заправки. Деякі навіть без обмежень в 20 літрів. Не знаю, чи варять на них каву.
Вікна КМДА закладені мішками з піском. Прапор на місці. Новий жанр українського ютубу – стріми з центальних площ різних міст України, про те, що над міськрадою майорить український прапор, місто тримається. Коли знадобилося замінити найбільший прапор країни на Печерському пагорбі, Кличко особисто попереджав киян, що це планова заміна полотнища, щоб ніхто не подумав, що місто здалося.
Вивозиться сміття. Працюють комунальні служби. Хтось дивувався, що сантехніки, яких зазвичай не допросишся, прилітають на виклик, як сили швидкого реагування.
Знову працюють світлофори. Водій ігнорує їх на порожній вулиці і каже: “А дорожні відеокамери теж працюють. Оце штрафів мені прийде після війни”. Пишуть, сьогодні знову пішли автобуси. Люди, які вже звикли брести по морозу пішки з Нивок на Корчувате, їдуть в них і весь час посміхаються.
Як мало ми цінували те, що письменники-різночинці називали "фізіологією міста". Правда писали вони про Санкт-Петербург. А в Києві — вища нервова діяльність. Наприклад, любов.