Коли мережа залізниць подолала межі Європи, а трансатлантичні лайнери зріднили два континенти західного світу, Ейфелева вежа та Бруклінський міст стали свідченнями почину новітнього відтинку часу. Часто-густо карколомні зміни були до того невловимими, що такий стан справ дав змогу Раймондові Бетсу дати повабний підзаголовок для своєї книжки про історію масової культури: все більше, стрімкіше, яскравіше.
Зрештою, у процесі переходу від пари та заліза до бензину й електрики, винаходи й технічні новації були поставлені на могутню індустріальну основу. Справді, перше авто марки Mercedes, випущене 1901-го, і досі залишається добре впізнаваним брендом, а за два роки братам Райт узагалі пощастило бодай на коротко піднятися над землею в сконструйованому ними літаку. Важку промисловість неабияким чином доповнювало розростання легкої. Так, консервні бляшанки й шоколадні цукерки або ж зручна бавовняна білизна швидко ліквідовували нещодавній дефіцит, мало-помалу увиразнюючи економіку достатку, репрезентантом якої став паризький універмаг «Бон Марше» (1852).
Читайте також: Мій Чужий
Але чого вартували б ці та багато інших винаходів, якби про них не знали мільйони людей? Блискавично поширювати таку інформацію допомогло трансатлантичне радіо, розроблене Ґульєльмо Марконі. А відкритий у Парижі кінотеатр на 5 тис. місць (1910) дав змогу багатьом глядачам ознайомитися з масовим кінематографом, упізнаваним символом якого з 1914 року вважався Чарлі Чаплін — кінозірка, якій уперше вдалося заробити мільйон доларів. Кінотеатр ураз переважив у популярності парк розваг, особливо коли Волт Дісней робить фантастичні анімаційні постановки, де намальовані тварини перетворюються на розбитних персонажів. Мікі Маус навіть правив за талісман в одного нацистського льотчика-винищувача, який малював його зображення на фюзеляжі. Затим Голлівуду належить першість у створенні характерної «фабрики мрій». Якщо автомобіль обіцяв нову свободу, як казав Генрі Форд, то фільм давав змогу уникнути обмежень, турбот і натруди індустріального міста. Авто й зірки перетворилися на головні рушії інтернаціоналізації масової культури, а їхні образи сприяли виникненню нового уявлення про задоволення, позаяк споживачі не потребували знання іншої мови чи звичаїв для його отримання. Сигарета разом з автомобілем символізували незалежність і сексуальну розкутість. Недарма Олдос Гакслі висміює конвеєр у романі Brave New World (1932), де Генрі Форду поклонялися ніби новому божеству, яке дарувало земне щастя.
Та передовим новітнім медіа, що дісталося людських осель, стало радіо. Трансляції започаткували на початку 1920-х років, а вже в 1932-му король Ґеорґ V відкрив щорічну традицію різдвяного звернення до громадян, після чого Франклін Рузвельт провадитиме неформальні бесіди з американською публікою. Під час Другої світової війни Вінстон Черчиль використовує радіо для демонстрації британській аудиторії голосу могутності та заохочення. Однак найефективніше поталанило скористатися радіо Адольфу Гітлеру. Відтоді медії вже розглядали як визначальний інструмент державної пропаганди. Радіо й телебачення посприяли ще й збільшенню популярності командних видів спорту. На додачу електрика наділила масову культуру додатковими годинами розваги. Нічні клуби стали звичним явищем разом із бейсбольними та футбольними іграми, які проводилися при освітлені.
Тим часом у міжвоєнний період термін «маса» був справді загальновживаним завдяки масовим перевезенням, комунікаціям і розвагам, до яких приєдналися давніші поняття: міська маса чи масове виробництво, що пояснювали вплив кількості на якість. Та в повоєнні часи проблема мас спричиняє рух молодіжного бунтарства. Серед атрибутів неформальності опинилися футболки та джинси, які носилися колишніми військовослужбовцями й популяризувалися через фільми. Так, культура протесту потроху кооптувалася масовою культурою. Тільки-но певні візуальні символи набирали ваги, вони притьмом запускалися в масовий обіг.
Читайте також: Тоталітаризм: мезальянс еліт і натовпу
Узагалі виробництво зображень віддавна є основною індустрії культури, адже через візуальну форму вона набуває щонайбільшого вираження. Спочатку фільм у кінотеатрі, а потім і телевізор зробили серії зображень загальновживаними забавками, нині зведеними до тиражування в соціальних мережах. Завдяки такому розповсюдженню процес невпинного перегляду зводиться до потреби постійної зміни змісту зображення. Сучасний світ, отже, дозволено визначити як ретельно вибудоване зображення, що формує дійсність.
Крім того, зображення є ключовою засадою популярності. В ХХ столітті виникає нова візуальна фігура — знаменитість. Свій статус вона здобуває завдяки зовнішньому вигляду, що формує різнобічну ілюзію. Візуальність потребує розваг і новин, які змушують виробляти псевдозаходи. Катастрофи та руйнування виявляються найуспішнішими новинами, позаяк дивитися репортаж про злочин і скандал або мильну оперу як форму розваги виявляється куди приємніше, ніж контент, що потребує осмислення. Затим обертів набуває й промисловість дозвілля. Глобальна індустрія туризму широко рекламується через фото й текст, готуючи нове сприймання способу існування речей. Такі різновиди туризму, як-от спортивний, пригодницький, сексуальний, а чи екотуризм, ніби дозволяють утілити класичні утопії про ідеально організовані суспільства. Ми незчулися як «диснейпінг» виборов статус найголовнішої ознаки сучасної масової культури, яка передбачає просування образу будь-якого товару як розваги, котру доводиться шукати в жорстко контрольованому середовищі.