Марія Старожицька кореспондент

Кулачне право

ut.net.ua
25 Січня 2008, 00:00

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Прошу запам’ятати мій прогноз: наступним мером Києва буде Віталій Кличко. Тому що жоден інший посадовець у будь-якому запалі не ризикне його вдарити. А, навіть, якщо такий мер знайде гідного супротивника – звісно, казати «ніколи» в контексті новітньої української політики було помилкою – то, принаймні, цей двобій буде цікаво спостерігати. Бо професійний. А тут весь український політикум сперечається, як батьки у дитсадку:

Ви бачили, як мій вашого під столом вдарив?! У нього ноги короткі, не дотягнувся б!
 
– Так він взагалі під столом сидів, це всі помітили!
 
– Ну, то й що – ваш ще з літа на кожному кроці кулака стискав, тепер у мого носа розбито, і довідка є – про закритий струс мозку!
 
– У нас таких довідок купа буде, по них в тюрмі читати вивчиться!..
 
Символ у дії
 
Випадок дійсно унікальний в українській історії – якщо бійок в парламенті налічується за роки незалежності близько 50, то у приміщенні Секретаріату Президента – досі жодної. Але, нарешті, після завершення засідання Ради з національної безпеки та оборони міністр внутрішніх справ Юрій Луценко вдарив (сам каже – долонею, версія «приймаючої сторони» – кулаком) мера столиці Леоніда Черновецького. Фото відбитку міністерської правиці на обличчі градоначальника є на кількох мобільних телефонах – свідки стверджують, що дійшло до крові. Потім, зателефонувавши в ефір телеканалу «Інтер», Черновецький повідомив, що окрім стусана в обличчя ще отримав «два удари в те місце, яким чоловіки звичайно гордяться».
 
Луценко також виклав своє бачення того, що сталося: «Пан Черновецький, як він веде себе все життя, підступно вдарив ногою мене по коліну, яке болить з часів Майдану. … У відповідь я дав ляпаса Черновецькому. Відкритою долонею я дав чоловічого ляпаса! Я не буду вибачатися – бо вважаю, що це абсолютно підлий вчинок: І підло бити чоловіка по коліну під столом. Я знаю, хто так робить! Зеки в тюрмах так роблять!».
 
Причина бійки: мер привселюдно звинуватив міністра у спробі приватизувати київські землі на мільйони доларів. Нібито, бажаючи їх одержати, Луценко начебто загрожував Черновецькому тим, що заарештує його сина Степана, депутата Київради. У Луценка інша версія: Черновецький ще до виборів скаржився, що Степана хочуть допитати у справі про аферу «Еліта-Центра», а він тоді подбав, щоб молодшого Черновецького не чіпали до закінчення виборів. Тому брехня і отримала належну відсіч.
 
Але насправді ці двоє доводили один одного до рукоприкладства досить давно: то Луценко пропонував Черновецькому здати аналізи на вживання наркотиків, то мер пропонував віддати лідеру «Народної Самооборони» свою посаду, якщо той пережене його в забігу на 5-кілометрову дистанцію.  І, коли такі закляті друзі сходяться на одному засіданні, може статися будь-що. Це для всього світу сенсація: «Міністра внутрішніх справ європейської країни звинувачено в хуліганстві», а для тих, хто слідкує за стосунками цих двох, беззаперечно, яскравих особистостей, зрозуміло: пан Луценко так довго стискав кулак, що є емблемою «народної самооборони», що «хлоп’ячої» провокації Черновецького виявилося досить, аби «чоловіча» рука спрацювала. Втім, досить емоцій: вирок винесе суд.
 
Від року до трьох
 
Юристи сперечаються, чи це «сутичка між приватними особами на ґрунті особистої неприязні з нанесенням легких тілесних ушкоджень» (ст. 125, ч. 1 Кримінального кодексу, штраф або до 1 року виправних робіт) чи порушення громадського порядку з особливою зухвалістю (ст. 296, ч. 1, до 3 років обмеження свободи, проживання та робота під наглядом або арешт до 6 місяців: цю статтю можна інкримінувати з огляду на місце події – головну адміністративну будівлю держави і присутніх губернаторів). Ще одна юридична версія, від юристів, близьких до Партії регіонів: відповідальність міністра внутрішніх справ за ст. 365, ч. 2 Кримінального кодексу «за перевищення своїх службових повноважень із застосуванням насильства, приниженням і образою достоїнства потерпілого».
 
Після звинувачення за будь-якою з цих статей міністром він вже не буде, натомість на мера балотуватися зможе. З усього, долю нових місцевих виборів вже в цьому році цей удар також вирішив: залишилося парламенту віддати голоси за відповідний законопроект.
 
Президент, з усього, жалкує, що поспішив вийти із зали засідання РНБО України – не тому, що став би найавторитетнішим зі свідків, яких у ці дні за його особистим дорученням опитує Генпрокуратура, а тому, що його присутність могла б стримати «чоловіче» з’ясування стосунків. «Сьогодні є фактом, що два високопосадовця держави припустилися до поведінки, яка дискредитує державу, всіх нас, – сказав Віктор Ющенко. – Я розумію, що йде політизація цього питання, тому що кожна сторона намагається виловити свою рибку в цій воді».
 
Першу рибку вже піймано: експерти близького до БЮТу Агентства моделювання ситуацій фіксують падіння рейтингів популярності мера Києва Леоніда Черновецького і зростання – міністра внутрішніх справ Юрія Луценка. «І я б вдарив», – охоче коментують ситуацію політики та діячі культури(!). І навіть чемпіон світу з боксу і депутат міськради Києва Віталій Кличко, якому всенародна любов до шоу має посприяти у перемозі на мерських виборах, виявився не таким врівноваженим, як мені досі здавалося. «Я багаторазово ловив себе на думці зробити так само, – сказав він, коментуючи бійку. – Так, я розумію, що такими методами неможливо вирішувати питання, але як людина я дуже розумію Юрія Луценка. Ви знаєте, якщо дістають, якщо люди брешуть, якщо говорять на чорне «біле», а на біле – «чорне», а потім вони такі білі й пухнасті, завжди ловиш себе на думці, аби закрити рот цим людям».
 
… А я до бійки збиралася писати, чому Верховна Рада досі не може конструктивно запрацювати. А все ж просто: нехай кожен представник опозиції закриє кулаком рота представнику коаліційної більшості. Згідно з розподілом сил, говорити зможе лише одна людина. І її, нарешті, вислухають…

[139]

 
ДУМКА ЕКСПЕРТА
Тіна Берадзе
керівник відділу Асоціації психіатрів України

Тіна Берадзе Соціально небезпечний Луценко

Не потрібно бути психіатром, щоб прокоментувати те, що сталося. Якщо люди не можуть управляти своїми емоціями, їм не місце у структурах управління державою. Якими б не були різними їхні переконання, є досить багато цивілізованих методів з’ясування стосунків. А якщо державні службовці такого високого рівня або провокують бійку, або розпочинають її – це небезпечно не стільки для учасників сутички, скільки для нас з вами.