«Зрозуміло, що в тій ситуації це було питання не тільки господарське, воно набуло і політичного значення. Я розумію, що в цій ситуації такі директиви варто було приймати, тому що політична ситуація була дуже складною, економічна теж. Ми могли одержати суцільний Алчевськ тут у нашій країні», – сказав міністр.
Він зазначив, що хоча «Нафтогаз» є самостійним суб'єктом господарюювання і веде самостійну зовнішньоекономічну діяльність, все-таки уряд має право формувати умови угод, які укладає компанія, тому уряд мав право приймати зазначені директиви.
Зі слів Куйбіди, у 2009 році, коли Росія припинила постачання газом Європи, на Україна зазнала значного тиску з боку країн, які обвинувачували Україну в тому, що подачу газу припинили через неї.
Також, зі слів Куйбіди, у ситуації, коли Росія також припинила постачання України газом, влада змушена була прийняти рішення, перемкнути газотранспортну систему в реверсний режим, коли газ качали із заходу на схід зі сховищ, розташованих у західній Україні.
З його слів, такий режим роботи ГТС не давав можливості повноцінно постачати всю Україну газом.
Водночас Куйбіда зазначив, що на засіданні Кабміну 19 січня, коли учасникам засідання роздавали директиви на переговори з укладення газових контрактів, він не пам'ятає, які на документі були печатки, і в той же час, не пам'ятає, чи роздали учасникам засідання проект розпорядження про прийняття цих директив.
Як повідомлялось, 26 липня Печерський райсуд перейшов до допиту свідків у справі екс-прем'єра за газовими контрактами з Росією.
28 липня суддя Родіон Кірєєв залишив без розгляду клопотання Юлії Тимошенко щодо залучення свідків захисту.
15 серпня суд знову відмовився задовольнити клопотання захисників Тимошенко про залучення свідків захисту.
Нагадаємо, у доповіді Данського Гельсінського комітету з прав людини, підготовленiй за результатами другого моніторингу ситуації навколо кримінальних справ екс-прем’єр-міністра Юлії Тимошенко, колишнього виконувача обов’язків міністра оборони Валерія Іващенка, екс-міністра внутрішніх справ Юрія Луценка та колишнього заступника міністра юстиції Євгена Корнійчука, західні правозахисники занепокоєні упередженістю судових процесів проти представників колишнього українського уряду.
У Гельсінському комітеті вважають, українські прокурори і судді мають обмежене розуміння, що таке презумпція невинуватості та рівність сторін у судовому процесі.
Данський Гельсінський комітет також прийшов до висновку, що протягом судового процесу було неодноразово порушено права колишніх урядовців, що опинились на лаві підсудних.