Конституційний суд України заявив, що підтримує введення відповідальності за недостовірне декларування, однак антикорупційне законодавство має чітко визначати коло суб'єктів злочину. Про це йдеться в заяві КСУ, оприлюдненій у п'ятницю, 30 жовтня.
В КСУ вважають, що, як антикорупційна, так і судова реформи повинні реалізовуватися без порушення принципу незалежності судової влади та з дотриманням принципу конституційності.
"Дослідивши склад злочину, передбаченого статтею 366-1 КК України, Конституційний суд України дійшов висновку, що використання юридичних конструкцій, в яких відсутній чіткий перелік законів, унеможливлює однозначне визначення кола суб'єктів злочину, а відсилочні норми унеможливлюють встановлення кола їх адресатів", – повідомили в КСУ.
У суді стверджують, що це може привести до того, що за умисне неподання декларації можуть бути притягнуті особи, яка не є учасниками правовідносин по декларуванню.
"З наведених позицій Конституційного суду України вбачається, що законодавцем має бути введено таке антикорупційне законодавче регулювання, яке забезпечить дотримання принципу верховенства права, складові якого: юридична визначеність, передбачуваність, пропорційність і відповідність", – додали в КСУ.
Нагадаємо, Конституційний суд України визнав неконституційною кримінальну відповідальність за неправдиві дані в деклараціях та скасував низку повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції. Внаслідок цього рішення НАЗК закрило реєстр е-декларацій.
Як відомо, суд ухвалив рішення за поданням 47 народних депутатів (абсолютну більшість яких становлять депутати «Опозиційної платформи – За життя»). Подання стосувалося конституційності положень законів, які складають так звану антикорупційну платформу – мова йде про електронне декларування, спецконфіскацію і оновлену ст. 368-5 ККУ, яка передбачає кримінальну відповідальність за незаконне збагачення.
Президент Володимир Зеленський скликав термінове закрите засідання Ради національної безпеки і оборони. Він заявив, що попри рішення КСУ, система електронного декларування в Україні буде працювати.
За словами очільника Національного антикорупційного бюро Артема Ситника, рішення КСУ фактично блокує антикорупційну реформу. Секретар Ради національної безпеки та оборони Олексій Данілов заявив про загрозу національній безпеці.
Крім того, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба повідомив, що рішення КСУ створює проблеми у відносинах з міжнародними партнерами.
Посли країн G7 заявили, що стривожені зусиллями скасувати антикорупційні реформи, що відбулися після Революції Гідності. У посольстві США зауважили, що Україна втілить прагнення Революції Гідності, тільки коли спільний інтерес переважатиме над інтересами корисливих осіб.
Згодом Кабмін ухвалив розпорядження, яким зобов'язав відновити доступ громадянам до реєстру декларацій чиновників та забезпечити механізм їхньої спецперевірки.
У п’ятницю, 30 жовтня, під Конституційним судом України зібралися кілька сотень людей, незгодних з рішенням Конституційного суду.