Конституційний суд України в середу, 27 лютого, оприлюднив рішення про скасування статті 368-2 Кримінального кодексу, що передбачає покарання для чиновників за незаконне збагачення. Про це йдеться на сайті суду.
"Конституційний суд України ухвалив рішення у справі за конституційним поданням 59 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) статті 3682 Кримінального кодексу України. Цим рішенням суд визнав такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), статтю 3682 Кодексу", – йдеться в повідомленні.
Наголошується, що відповідна стаття визнана неконституційною та втрачає чинність з дня ухвалення КСУ зазначеного рішення. Рішення суду є обов’язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.
"Конституційний Суд України дійшов висновку, що стаття 3682 Кодексу не відповідає вимогам чіткості, точності й однозначності, а тому суперечить юридичній визначеності як складовій принципу верховенства права, закріпленого у статті 8 Конституції України", – йдеться в рішенні.
Так, у КСУ заявили, що протидія корупції має здійснюватися виключно правовими засобами з дотриманням конституційних принципів та приписів законодавства, ухваленого відповідно до Конституції.
"За приписами статей 62, 63 Конституції України законодавче формулювання складу такого злочину, як незаконне збагачення, не може: покладати на особу обов’язок підтверджувати доказами законність підстав набуття нею у власність активів, тобто доводити свою невинуватість; надавати стороні обвинувачення право вимагати від особи підтвердження доказами законності підстав набуття нею у власність активів; уможливлювати притягнення особи до кримінальної відповідальності лише на підставі відсутності підтвердження доказами законності підстав набуття нею у власність активів", – зазначаються в повідомленні.
Водночас у рішенні суду наголошується, що стаття 3682 не узгоджується з конституційним принципом презумпції невинуватості та з конституційним приписом щодо неприпустимості притягнення особи до відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів.
"Законодавче визначення незаконного збагачення як злочину за умови, якщо сторона обвинувачення не виконує свого обов’язку збирати докази законності підстав набуття особою у власність активів у значному розмірі, уможливлює перекладення цього обов’язку зі сторони обвинувачення (держави) на сторону захисту (підозрюваного або обвинуваченого), що є неприпустимим з огляду на конституційний принцип презумпції невинуватості, оскільки в такому разі порушується припис частини другої статті 62 Конституції України щодо неприпустимості покладання на особу обов’язку доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, тобто право обвинуваченої особи не доводити свою невинуватість у вчиненні злочину", – заявили в КСУ.
Крім того, у рішенні зазначається, що суттєвим недоліком законодавчого визначення незаконного збагачення як злочину є те, що в його основу покладено непідтвердження доказами законності підстав набуття у власність активів у значному розмірі. Тобто, згідно з рішенням КСУ, стаття уможливлює притягнення до відповідальності особи, яка на законних підставах набула активи у власність, але не має підтвердження законності підстав такого набуття.
"Поєднання в диспозиції статті 3682 Кодексу матеріальних та процесуальних приписів є неприйнятним та неприпустимим з огляду на те, що регламентація процесу доказування в кримінальному провадженні належить виключно до сфери кримінального процесуального законодавства. Процесуальні юридичні приписи (підтвердження чи непідтвердження доказами, доведеність чи недоведеність певного факту) не можуть бути складовою юридичної норми, яка передбачає кримінальну відповідальність, оскільки вони пов’язані не з діянням суб’єкта злочину, а з процесуальною діяльністю посадових осіб уповноважених державних органів", – підкреслили в КСУ.
Крім того, там додали, що вважають вимогу "раціонального пояснення" невідповідності між вартістю активів та задекларованими законними доходами може бути встановлена законом як вимога підтвердження доброчесності посадової особи та як превентивний засіб у боротьбі з корупцією.
"Однак, з огляду на положення статті 62 Конституції України, така вимога не може встановлюватися законом як обов’язок особи доводити свою невинуватість у вчиненні злочину та надавати докази в межах кримінального провадження. Разом з тим, обов’язок доведення вини посадової особи у вчиненні такого злочину, як незаконне збагачення, має покладатися законом лише на державні органи, уповноважені процесуальним законом", – резюмували в суді.
З повним текстом рішення КСУ можна ознайомитися тут.
Читайте також: Скасування статті про незаконне збагачення. Реакція політиків на рішення КСУ
Нагадаємо, 26 лютого стало відомо, що Конституційний суд України скасував статтю 368-2 Кримінального кодексу, що передбачає покарання для чиновників за незаконне збагачення.
12 грудня 2017 року до суду на покарання за незаконне збагачення поскаржились 59 народних депутатів. Їхні інтереси у суді представляв парламентар від "Народного фронту" Павло Пинзеник. Підписи під поданням також поставили Дмитро Колєсніков та Ігор Шурма від "Опозиційного блоку", Максим Поляков і Євген Дейдей від "Народного фронту", Антон Кіссе від "Відродження" та інші.
Згідно з розкладом КС, засідання щодо статті 368-2 дійсно мало відбутись 26 лютого.
Кримінальну відповідальність за незаконне збагачення запровадили у 2015 році. Це було однією з вимог ЄС на виконання Плану дій з візової лібералізації, а також одним із зобов’язань України перед МВФ, закріпленим меморандумом.