Криза у Вірменії може стати передвісником змін в країнах СНД, еліти яких звикли до політики «дешевої енергії і видовищ» за сприяння і покровительства Кремля. Про це пишуть у своїй статті для Georgia Today дослідники Міжнародної школи економіки при Тбіліському державному університеті Чарльз Джонсон та Ерік Лівни.
Автори публікації зазначають, що попри деяку подібність з українським Євромайданом в основі протестів у Вірменії лежали економічні вимоги.
Читайте також: Вірменський Майдан чи економічний протест? Як світові ЗМІ відреагували на мітинги у Єревані
«Аналогічно зі зростанням тарифів на електроенергію у Вірменії, в квітні 2015 року нова влада України вирішила підвищити ціни на газ для внутрішніх споживачів більш ніж в 5,5 разів (так!). Крім того, внутрішні ціни на газ будуть зростати до 2018 року, наздоганяючи ціни імпортного газу», – йдеться у статті.
Читайте також: Нові комунальні тарифи: газ, електрика та тепло подорожчали. Вода на черзі
Експерти наголошують, що в Україні зростання цін на енергоносії не вилилося в акції протесту.
Разом з тим, Джонсон і Лівни підкреслили, що правлячі клани в більшості пострадянських країн утримувались при владі завдяки дешевим енергоносіям, які забезпечувала РФ. Таким чином, криза у Вірменії може стати передвісником змін в країнах СНД, еліти яких звикли до політики «дешевої енергії і видовищ» за сприяння і покровительства Кремля.
«З падінням цін на нафту Росія не в змозі забезпечити стільки допомоги, як раніше, і ці режими швидко витіснять з їхньої зони комфорту… Рано чи пізно закінчаться нафта, газ і удача, з ними й ера дешевої енергії, екстравагантних архітектурних проектів, щедрих спортивних та музичних подій», – зазначають у публікації.
Читайте також: Холодний душ для Путіна. Вірменські протести змусили лідера РФ піти на поступки Єревану – WSJ
«За іронією долі, Росія після втрати України і потрясінь у Вірменії повинна зрозуміти, що підпирати дружні диктатури дешевою енергією – недалекоглядна політика: це дорого у короткостроковій перспективі, а в довгостроковій не гарантує стабільності або дружби», – резюмують автори.