Фото Олександра Індичія
«Сила в єдності. Безпека в дії». Так цього року звучало гасло 9-го Київського Безпекового Форуму 14-15 квітня, організованого фондом Арсенія Яценюка «Відкрий Україну». Якщо на минулорічному КБФ дискусії зосереджувалися здебільшого на російській загрозі Україні і європейській безпеці, то цьогоріч спікери вже багато акцентували на необхідності трансформацій в Україні, а ще на викликах для ЄС і НАТО, які загострилися за останній рік. Тиждень вибрав основні тренди в дискусіях.
Україні потрібно активніше працювати над змінами
Вілліам Померанц, заступник директора Інституту Кеннана, наголосив на тому, що політична воля керівництва України є запорукою успішної боротьби з корупцією в державі, — адже необхідний інструментарій уже є. Американський експерт також відзначив відчутну підтримку ініціатив по створенню нових антикорупційних органів з боку українського громадянського суспільства.
Варто Україні працювати і над створенням єдиної інформаційної стратегії, якої зараз немає, — про це зауважив науковий співробітник британського аналітичного фонду Chatham House Джеймс Шерр. На його думку, Міністерство закордонних справ України програє інформаційну війну через застарілу систему організації відомства. А тим часом Росія досягає успіхів на цьому поприщі. «Голланський референдум, з моєї точки зору, є найбільшою перемогою Росії в інформаційній війні після анексії Криму», — наголосив Шерр.
Читайте також: Юрій Пащенко: «Україна має створити свою нову бойову авіацію»
Стівен Пайфер, старший науковий співробітник Інституту Брукінгса, під час заключного слова наголосив на тому, що політичні ігри у Києві можуть відвернути світову спільноту від України. Експерт визнав, що деякі розпочаті реформи мали успіх, зокрема в енергетичному секторі, проте ці зміни недостатні і потребують подальшого втілення. Він також нагадав присутнім, що у січні 2017-го новий американський президент займе свій кабінет, і виникає питання, яку Україну він побачить. «Якщо це буде Україна, заглиблена у політичну кризу, яка не здійснює реформи, то буде спокуса президентові сказати, що нехай європейці самі розбираються з Україною», — пояснив Пайфер.
Варшавський саміт НАТО буде напруженим
Під час саміту у польській столиці, що відбудеться цього липня, планують прийняти одразу кілька важливих рішень. Заступник Державного Секретаря Міністерства закордонних справ Польщі Марек Зюлковський розповів, що на саміті обговорюватимуть загрози для Альянсу зі східного та південного флангів, тому не випадково не випадково захід буде проходити в країні на східному кордоні Європи.
Пан Зюлковський зауважив, що у будівництві європейської безпеки потрібно переходити до більш традиційного способу мислення, враховуючи дефіцит цієї безпеки. Загрози зі сходу, на його думку, очевидні: в Україні, на Донбасі іде війна, — а от південний фронт важче обговорювати, оскільки виклики і загрози на цьому фланзі не є такими очевидними.
Джеймс Безан, тіньовий Міністр оборони Канади та депутат Федерального парламенту, зауважив, що у Варшаві буде жорстка боротьба між країнами, які розуміють агресивну ідеологію Москви і тими, хто не хоче конфронтації з нею. «Сьогодні в НАТО дехто не хоче бачити подальшого розширення на Схід і протистояння російській агресії. Вони не хочуть посилення системи ПРО, системи спостереження. Але є й такі, хто хоче вмиротворити агресора. І це, з одного боку, наша слабкість, а з іншого — сигнал Путіну до продовження агресії», — підкреслив політик. Він також зазначив, що на його порядку денному буде й українське питання: думатимуть над тим, яке оборонне озброєння НАТО повинне надати Україні для того, щоб вона могла відбивати атаки на Донбасі.
Рік буде важким для Євросоюзу
Якщо 2015-ий був для Європейського Союзу роком міграційної кризи, то 2016-ий приносить кризу цінностей, — на цьому наголосив Ларс Адактуссон, шведський депутат Європейського парламенту, член Християнсько-демократичної партії. Він повідомив, що ЄС має наразі безліч проблем — неконтрольовані кордони, проблеми з міграційними потоками, можливість виходу певних країн, популізм, економічно неефективне управління, — і наголосив на тому, що всі ці проблеми спричинені браком поваги до засадничих цінностей. З огляду на це, на думку Адактуссона, Україні доведеться продемонструвати велику рішучість і мужність задля того, аби відстояти свою європейську ідентичність і право бути частиною Європи.
Читайте також: Чи близько до стандартів НАТО?
Про це говорив і міністр закордонних справ Латвії Едгар Рінкевічс. Він зауважив, що доведеться вирішити питання з потоком біженців та проблеми Шенгенської зони, а також обговорити продовження санкцій проти Росії. «Ми повинні зробити максимум можливого, щоб зберегти єдність в ЄС щодо зовнішньої політики, Східного партнерства та Південного партнерства», — наголосив Рінкевічс.
Brexit є загрозливо реальним
З виступу Малкольма Ріфкінда, Державного секретаря Великобританії у закордонних справах та справах Співдружності зрозуміло, що Brexit стане однією із головних загроз для Європейського Союзу. Пан Ріфкінд підкреслив, що британський референдум не є дорадчим, його результат матиме імперативний характер. А ще він є не настільки очевидним, як кримський, тому дипломат не взявся прогнозувати його результат.
Відповідаючи на запитання, чому британці вирішили провести референдум саме зараз, Ріфкінд зауважив, що це не є наслідком євроскептицизму, а тому, що британці звикли до того, що вони самі управляють собою і для них концепція «віддати частину свого суверенітету» не є прийнятною.
Британський дипломат зауважив, що Великобританії членство в ЄС є дуже вигідним, адже дає можливість впливати на важливі рішення для всієї планети та отримувати вигоду від принципів вільної торгівлі — спільного європейського ринку, вільного пересування товарів і послуг.