Криза єврозони сприяла тому, що Німеччина заробила €9 млрд

10 Листопада 2011, 19:04

Старший економіст ING Карстен Бжескі вважає, що Німеччина заробила на кризі єврозони завдяки тому, що інвестори стікаються в більш «безпечні» місця з близькою до нуля процентною ставкою в той час як в країнах південної Європи триває боротьба з нестійкими цінами.

«Тривалий час німецька економіка була однією з небагатьох бенефіціарів боргової кризи. Насправді, уряд Німеччини може отримати фінансування ринку майже безкоштовно», – зазначив Бжескі в інтерв’ю The EUobserver.  

Витрати на позики для італійських 10-річних облігацій цього тижня досягли рекордних 7%, що є максимальною «безпечною» межею. Червону лінію в 7% до цього перетнули Греція, Ірландія та Португалія, перед тим як звернулись по допомогу до ЄС та МВФ.  Крім того, 10-річні облігації Франції також досягли нового максимуму в 3%.

«Під час останньої стадії боргової кризи та погіршення ситуації у Франції та Італії, здавалося, що економіка Німеччини також втратила свій імунітет. Тим не менше, зростання на ринках облігацій триває та приносить уряду несподівані доходи», – пояснив Бжескі.

За словами економіста, тенденція неухильної прибутковості німецьких облігацій простежується з того часу як близько двох років тому почалася європейська боргова криза. Так, ставка доходу від дворічних німецьких облігацій наразі складає лише 0,3 %, а 10-річних – 1,7%. 

У зв’язку з високими темпами економічного зростання Німеччини в минулому році та у зв’язку з тим, що інвестори частіше шукають безпечні місця для своїх грошей, за підрахунками Бжескі, чистий прибуток Берліна від облігацій в порівнянні з іншими країнами за останні два роки склав близько € 9 млрд.

«Цікаво, що це вже більше, ніж нещодавно оголошене  (німецьким урядом – Ред.) надання податкових пільг у розмірі близько € 8 млрд на 2013 і 2014 роки. Це виглядає майже так, якби греки фінансували маленьку німецьку податкову реформу», – додав він.
З іншого боку, € 8 млрд  – та сума, яку сподівається отримати Греція наступним траншем від ЄС та МВФ.