Криза як корито

 

Антикризовий закон, який у понеділок підписав Віктор Ющенко, має лише 11 сторінок. Певне, цього достатньо, щоб отримати стабілізаційний кредит від МВФ (див. стор. 24). Згідно з цим надбанням колективного розуму, в Україні з’явився Стабілізаційний фонд, розпорядником коштів якого є Кабмін, а контролером – Верховна Рада. Також парламентарі збільшили гарантовані виплати по внесках громадян із 50 тис. до 150 тис. грн. Проте кінцевий варіант антикризового закону є досить нудним – він може зацікавити хіба інспекторів із МВФ. Депутати, які навмисне прийшли у ВР голосувати за цей документ, своєю появою дали зрозуміти: все могло бути набагато цікавіше. Принаймні, для них самих.

 

Тиждень уважно вивчив кожну зі 136-ти поправок, поданих народними обранцями спеціально до цього законопроекту. Тут втілено найсміливіші фантазії представників великого (і не дуже) бізнесу. Авторів більшості цих пропозицій складно назвати просто лобістами. Зважаючи на те, під яким кутом кожен із них дивиться на гроші МВФ, ми розробили власну класифікацію охочих отримати зиск у кризовий період.

 

 

 

Голова ВАТ «Українська автомобільна корпорація» Таріел Васадзе запропонував парламентарям обмежити імпорт автомобілів – щоб підвищити платіжний баланс країни. Заступник голови Секретаріату президента Олександр Шлапак розчарував пана Васадзе, повідомивши йому, що це суперечить нормам СОТ. Поправку не проголосували. Юрій Сербін, який до обрання нардепом очолював київське ООО «Екобуд», намагався в ці скрутні часи допомогти будівельникам. Зокрема, згідно з його поправкою, Кабмін має викуповувати об’єкти житла з готовністю понад 50%, а також надати будівельним компаніям відстрочку по кредитних виплатах банкам на період дії антикризових заходів. Ініціативу пана Сербіна не підтримали. За подібною схемою намагався допомогти «селянам» народний депутат, відомий аграрій Сергій Рижук. Він запропонував накласти мораторій на стягнення банками заставленої сільськогосподарськими виробниками нерухомості по кредитах, отриманих у 2005–2008 роках. Всі ці законопроекти були відхилені як такі, що «не є предметом розгляду цього закону».

 

 

 

Тут варто зазначити, що з 11-ти сторінок ухваленого закону 4 присвячено аграріям. Жодній іншій галузі української економіки (маємо на увазі реальний сектор) не приділено такої уваги. Сподіваємося, прийшов час українського села. Проте в кулуарах ВР ходили чутки, що «аграрії в центрі уваги» – це була вимога блоку Литвина в обмін на голоси за закон. І справді, завдяки поправкам Катерини Ващук та Романа Ткача, до 1 січня 2012 року від оподаткування звільнені операції з увезення на митну територію України племінної чистопородної великої рогатої худоби або генетичного матеріалу. Після ухвалення Верховною Радою цієї та низки інших сільськогосподарських поправок усі 20 литвинівців, як один, проголосували за документ.

 

А от Сергія Клюєва цілком можна вважати головним інноватором країни. Завдяки йому кошти Стабілізаційного фонду, зокрема, використовуватимуть на державне кредитування інноваційних проектів загальнодержавного значення. Також пан Клюєв намагався «протягти» звільнення від ПДВ та ввізного мита устаткування та комплектуючі, що використовуються для реалізації інвестиційних та інноваційних проектів. Не судилося – парламент не відгукнувся на інноваційні міркування пана Клюєва.

 

Євген Сігал, корпорація якого є однією з провідних виробників курятини в Україні (ТМ «Гаврилівські курчата»), намагався вмовити парламентарів, що під час кризи (і аж до 2013 року) конче важливо підвищити ввізне мито на м’ясо й харчові нутрощі, молоко, вершки тощо. У такий спосіб національний виробник (і пан Сігал зокрема) буде захищений від ненажерливих імпортерів. Депутати не підтримали колегу.

 

 

 

Депутатам зовсім різної політичної орієнтації – Азарову, Терьохіну та Аржевітіну – вдалося змінити у президентському законопроекті одне слово, але яке! У реченні «Порядок участі держави у капіталізації банків затверджується Кабінетом Міністрів за поданням Національного банку» депутати поміняли слово «поданням» на «погодженням». Таким чином Нацбанк отримав додаткові повноваження для капіталізації банків.

 

Збільшити повноваження НБУ намагався й персонально Станіслав Аржевітін (він є головою Асоціації українських банків). Згідно з поправкою, яку він пропонував, рішення Ради НБУ на період кризи має рекомендаційний характер і не впливає на практичні дії Нацбанку. А деякі нацбанківські розпорядження, зважаючи на неспокійний час, можна взагалі не реєструвати у Мін’юсті. Фокус не вдався. Підсилити вплив Кабміну запропонували пан Сушкевич та пан Стретович. Сушкевичу вдалося призупинити від’єднання Пенсійного фонду від Кабміну, заплановане на 1 січня 2009 року. Відповідно до його поправки, включеної до закону, Пенсійний фонд стане самостійною структурою лише після окремого рішення ВР. А от пропозиція депутата Володимира Стретовича дозволити уряду самостійно змінювати ставки мита на період до 1 липня 2009 року не знайшла відгуку в сесійній залі.

 

Ірина Акімова хотіла, навпаки, навантажити парламентарів роботою. Згідно з її пропозиціями, Верховна Рада мала брати безпосередню участь у процедурі збільшення статутного капіталу комерційного банку. Цю норму відхилили.

 

Нагадаємо, що документ розробляли спеціально для МВФ – під стабілізаційний кредит. Може, тому всі «цікавинки», підготовлені парламентарями, залишилися проектами. Але вже з наступного тижня Рада й далі прийматиме антикризові закони. Отже, ризик ухвалення документів на тему «як використати кризу собі на користь», замість дієвих механізмів для порятунку економіки, нікуди не зникає. Стежте за руками!