Кримські татари є найчисленнішим корінним народом України, який історично сформувався у Криму. Тому після російської окупації півострова українська держава зобов’язалася, зокрема, підтримувати розвиток кримськотатарської мови та культури. Почали з’являтися курси, окремі навчальні дисципліни в університетах. Осередки кримськотатарських студій діють і за кордоном. Утім вони зіштовхуються з багатьма викликами і переважно існують поза українською парадигмою.
Український інститут нарахував лише п’ять осередків кримськотатарських студій за кордоном поряд із майже 165 українськими студіями: чотири з них — у Туреччині, один — у Німеччині. Вони інституційно не пов’язані з україністикою і є лише частиною ширших тюркських студій. Більшість із кримськотатарських студій розміщена саме у Туреччині, оскільки там живе кількамільйонна кримськотатарська діаспора.
Як йдеться у дослідженні Інституту, самостійних кримськотатарських студій у Туреччині немає. Університетські студії кримськотатарської мови є у трьох університетах, проте їх вивчають без жодного зв’язку з Україною. Крім того, вони мають переважно філологічний напрямок вивчення тюркських мов та діалектів.
Наприклад, курси кримськотатарської мови та літератури є на катедрі сучасних тюркських діалектів та літератур в університеті Хаджи Байрам Велі в Анкарі та на катедрі сучасних тюркських діалектів та літератур в університеті Кастамону, курси кримськотатарської мови — на катедрі турецької мови та літератури в університеті Орду.
«Більш глибокі нефілологічні дослідження кримськотатарської тематики залишаються справою окремих дослідників, які створюють об’єднання на кшталт Мережі кримських студій (Crimean Studies Network)», — фіксує Український інститут. Точкові проєкти, пов’язані з кримськотатарськими студіями — мовою, культурою чи історією — існують у США, Канаді, Великій Британії, Хорватії та Польщі.
Такий розподіл з ухилом на Туреччину з огляду на тісні зв’язки у межах тюркського світу є цілком зрозумілим, хоча водночас і викликає занепокоєння та перестороги. Передусім через те, що у такому разі кримськотатарські студії є повністю відірваними від України та українського дискурсу, а тому й у світі чимало людей не асоціаціює кримських татар та Крим з Україною. Хоч є і вдалі приклади, як-ось українські студії у Кембриджі, де професор Рорі Фіннін засвідчує та акцентує увагу саме на українсько-кримськотатарських зв’язках.
«Інкорпорація кримськотатарських студій насправді була би логічною і у межах осібних українських студій, і східноєвропейських», — наголошує Український інститут.
З’являються також і стипендії для дослідників напрямків, пов’язаних з кримськими татарами. Наприклад, нещодавно Канадський інститут українських студій і Факультет досліджень корінних народів Альбертського університету оголосили про нову докторську стипендію, яка дасть можливість вченим продовжити докторське дослідження з питань кримськотатарської історії, культури та суспільства з точки зору вивчення корінного населення саме у розрізі України.
«Цю стипендію започаткували у відповідь на гостру потребу в підтримці та зміцненні кримськотатарських студій, а також з метою сприяння міцному інтелектуальному зв’язку між кримськотатарськими студіями та студіями корінних народів у світі та зокрема в Канаді», — йдеться в описі стипендії.
Проте цих кроків точно недостатньо. Зважаючи на те, що нині кримськотатарська належить до мов, які перебувають на межі знищення за класифікацією UNESCO, Україна повинна як усередині країни, так і зовні, ініціювати вивчення кримськотатарських студій. Певний рух у цьому напрямку вже є. Наприклад, під час конференції «Українсько-американське партнерство в освіті та науці: сильніші разом», яка відбулася у липні у Вашингтоні, оголосили про старт Глобальної коаліції українських студій. Вона має об’єднати всі наявні ініціативи з українських студій, щоб науковці та студенти з усього світу, які зацікавлені у вивченні україністики, могли обмінюватися досвідом, ресурсами та ідеями.
«П’ятдесят років тому Український науковий інститут Гарвардського університету став першим, і тривалий час залишався єдиним академічним центром в США, який займався вивченням історії та культури України. Але потім чимало американських університетів наслідували цей приклад, відкриваючи українські курси та стипендії з україністики. Мені хотілося б лише, щоб серед них були і кримськотатарські студії — на вшанування народу Криму, який поневолила Росія і який зазнає там репресій прямо зараз», — наголосила перша леді Олена Зеленська.