Нагадаю. Днями мешканці Святошинського району вийшли протестувати проти незаконної вирубки лісу в їхньому районі. Там зненацька з’явився прямокутник зеленого паркану, всередині якого вирубали сосни. Відповідно до Закону України «Про мораторій на видалення зелених насаджень на окремих об’єктах благоустрою зеленого господарства міста Києва», який набрав чинності 1 січня того року, протягом п’яти років заборонено вирубувати зелені насадження на території Києва за винятком тих випадків, коли ділянка відчужується в разі суспільної необхідності для суспільних потреб.
Читайте також: Противники вирубки лісу підпалили будівельну техніку (відео)
У цій ситуації громада району ні до чого, навіть і гадки не має, для чого вирубали здорові зелені дерева. Тож зрозуміло, що ділянку оточили парканом явно не задля потреб цієї ж таки громади. А Київзеленбуд, який дав дозвіл на вирубування дерев, збрехав, коли дав дозвіл на вирубування нібито сухостою. Мешканці району охоче показують ще живі пеньки нормальних здорових дерев. Мало того, там одразу після вирубування лежали зрубані дерева і кожен охочий міг у цьому переконатися.
Під час акції протесту, коли громадяни не дозволяли міліціонерам затягти до машини одного з учасників, заступник голови Святошинського райвідділу міліції підполковник міліції Микола Зева скомандував «Зброю витягай!». Це було зафіксовано на камеру журналіста 5-го каналу Азада Сафарова. До того ж войовничий підполковник заїхав журналістові ліктем по обличчю. Заради справедливості варто сказати, що журналіст теж поводився досить темпераментно і намагався рукою розвернути до себе підполковника обличчям, коли той у натовпі воював з жінками-протестувальницями.
Читайте також: Українська міліція здатна воювати лише проти громадян
Відповідно до Закону України «Про міліцію» застосовувати і використовувати вогнепальнузброю при значному скупченні людей заборонено у випадку, якщо від цього можуть постраждати люди. Крім того, зброю дозволяється використовувати: 1) для захисту громадян від нападу, що загрожує їхньому життю і здоров’ю, а також звільнення заручників; 2) для відбиття нападу на працівника міліції або членів його родини, якщо їхньому життю або здоров’ю загрожує небезпека.
Під жоден із цих пунктів ситуація у Святошинському лісі не підпадає. Дякувати Богові, підлеглим агресивного підполковника не забракло здорового глузду, і вони не виконали його команди. Страшно подумати, якби це було не так, адже на протести вийшло чимало жінок і дітей.
Але так звані правоохоронні органи таки вирішили поквитатися й виступили проти тих, хто в рамках закону відстоює свої права. А захищає міліція того, хто ці права порушує.
У відповідь на заклики громадських організацій покарати відважного підполковника міліція розпочала службове розслідування. Утім, не усунула Миколу Зеву від виконання службових обов’язків. Не сидітиме і не чекатиме ж він спокійно, поки його відправлять у відставку за злочинний наказ. Тож його підлеглі і порушили кримінальну справу, щоб свого шефа захистити.
Звісно, громадян не може не охоплювати відчай, коли влада тупо зневажає закони, ігнорує публікації в пресі, не зважає на думку громадян і дає дозволи нахабним забудовникам вирубувати зелені посадки, ставити якісь споруди просто серед прогулянкової зони. До речі, останнім часом подібними забудовами грішать не лише жадібні підприємці, а й одна з найбільших церков в Україні. При цьому на запитання: «Чому порушується закон?» святі отці, у свою чергу, також відповідають запитанням: «Ти хіба проти Бога?»
Що робити в цій ситуації? Здається, непоганий приклад подали активісти громадських організацій, які прорвалися до кабінету призначеного Віктором Януковичем київського міського голови Олександра Попова. Коли він почав вимагати вибачень, то у відповідь почув, що влада, яка рубає зелені насадження, сама мусить просити вибачень у киян. Перед Поповим було поставлено дюжину вимог, більшість яких стосувалася припинення вирубки зелених посадок. Він обіцяв розібратися.
Мені здається, що нині проти громадських активістів кримінальну справу не порушать, позаяк незабаром вибори. А влада в цей час стає дуже чутливою. Лихо в тім, що всі питання такими радикальними методами, як візити до кабінету місцевого керівництва, навряд чи вирішиш.