Росія могла би забезпечити Крим водою з Північного Кавказу, але це надзвичайно дорого. Обіцяні Москвою опріснювальні станції (на які, як з’ясувалося, робили суто пропагандистську ставку) також потребують шаленої кількості електроенергії, без якої вони не працюватимуть.
Такі величезні витрати на опріснення можуть собі дозволити (і дозволяють) емірати Перської затоки за рахунок надприбутків від нафти й газу. А якщо це робитиме Росія, то Крим для неї стане золотим.
Причиною такого прикрого стану з водою є російська окупація півострова. І річ не лише у припиненні постачання води Північно-Кримським каналом. Ситуація радикально погіршується тим, що після окупації на цю територію завезли багато громадян РФ: і військових, і цивільних. Як стверджує російський адвокат Ніколай Полозов (який захищає багатьох кримських татар і українців у Криму та в Росії), місто Севастополь уже штучно перетворили на мільйонник, хоча до окупації його населення заледве сягало 400 тис. осіб. У Сімферополі індустріальними методами і пришвидшеними темпами будують нові житлові квартали (аж ніяк не для місцевого населення).
Читайте також: Як Україна втрачає Україну
Читайте також: Особливості українського пацифізму
Кремль також намагається змусити «зелену владу» в Києві оплачувати ресурсами своєї країни російську колонізацію загарбаних РФ українських земель. Звідси постійне вкидання в інформаційний простір України (зусиллями російської п’ятої колони в Офісі президента, уряді й парламенті) питання про воду для окупованого Криму. Реальна можливість для Кремля покращити кримську ситуацію з водою — це якщо не вивести звідти колонізаторів, то принаймні суттєво зменшити свою демографічну присутність на окупованій території. Але Москва цього не зробить, допоки є сподівання (а вони є!), що «зелена влада» зламається й капітулює щодо питання води.
Кремль має підстави на це сподіватися, бо його конфіденти в Києві здатні організувати шалений тиск на президента, а відтак на уряд Шмигаля й Верховну Раду.
Одним із найважливіших елементів тиску на Україну й особисто на Зеленського стане питання обміну в’язнів. Зеленського РФ оголосить головним винуватцем припинення обмінів. Вимогу буде сформульовано жорстко: або вода в Крим, або жодного обміну. Негайно вся московська пропаганда в Україні почне атакувати мізки населенню, мовляв, чому б не дати води нашим громадянам у Криму задля визволення українських бранців… Проте не тільки Москва в цьому питанні заганяє Зе в глухий кут, він і сам зі своїм оточенням це робить. Шеф СБУ Баканов провалив операцію української військової розвідки щодо звільнення полонених у в’язниці Донецька. Цю операцію СБУ кваліфікувала як «провокування збройного конфлікту». Відмовившись від силового звільнення українських полонених, Зеленский звільнятиме їх на найпринизливіших і найшкідливіших умовах, які продиктує Путін. Звісно, найпершою вимогою Путіна стане вода у Крим. Це дасть окупантам змогу розв’язати їхню велику проблему, нерозв’язаність якої все московське панування у Криму перетворює на щось хитке, химерне й загрозливе для них самих.
Водночас такий крок повністю перекреслить Україну як суверенну державу, здатну боротися за свою соборність. Він завдасть такої шкоди Україні, що її не компенсує навіть політичний крах Зеленського і його «слуг народу».