Кріпосний театр. Що показують на підмостках “ЛНР” та “ДНР”

Культура
6 Липня 2021, 15:16

Так, з 31 однієї вистави у репертуарі "Російського драмтеатру" у Луганську, дев'ять казок, 12 комедій, два фарси та два детективи. А в "Театрі на Оборонній" – так тепер називають колишній Луганський український музично-драматичний театр – репуртуар включає 45 вистав, зокрема 7 казок і 21 комедію. На головній же сцені Донецького музично-драматичного театру з 27 спектаклів – 9 комедій, 3 мюзикли та два концерти. Зокрема, ставлять російські п'єси: "Ліс" Островського, "Прибайкальська кадриль" Гуркіна, "Світлі душі" за Шукшиним, "Інь і Янь" Акуніна, та світову класику: Гофмана, Шекспіра, Ліндгрен. Часто театри на окупованих територіях показують вистави за творами Чехова, Гоголя, Островського, Куні.

 

Водночас з репертуарів майже усіх театрів виключені п'єси українських драматургів. Винятком є “Постель брать будем?” українського російськомовного автора Анатолія Крима в "Російському драмтеатрі" і ще одна вистава за творами Крима в "Донецькому музично-драматичному театрі" – “Рассказ о счастье”. Цікаво, що в репертуарі "Театру на Оборонній" все ж залишилось п'ять комедій за текстами українських авторів:  “Приборкання норовливого” за п’єсою Стельмаха, “Весела Ярмарка” за мотивами Руданського, “Нові фараони” за п’єсою Коломійця, “Весілля в Малинівці” за п'єсою Юхвіда, “Сватання на Гончарівці” за п'єсою Квітки-Основ’яненка. Також в театрі йде епічна драма “Тарас Бульба” за Гоголем.

 

На сайті театру це пояснюють так: "Наша молодая Республика воюет не с украинской культурой и языком, а с проявлением украинского неонацизма. А это, согласитесь, разные вещи. Практически все спектакли украинского театра проходят с аншлагом. Украинский язык, как и русский, два государственных языка в Республике, и они живут, обогащая друг друга". Втім, це пояснення не відповідає дійсності, оскільки в "ЛНР" українську позбавили "державного" статусу ще у червні 2020 року. Вочевидь, головний мотив суто комерційний, оскільки повністю перепрофілювати колишній український театр "республіка" не в змозі.

 

Читайте також: Хто і скільки заробляє у “ДНР”

 

Водначас на сцені головних театрів "республік" майже немає інтелектуального матеріалу: філософських драм, трагедій. 

 

Казки на театральній сцені окупаційна влада часто використовує як інструмент пропагади "русского міра" для наймолодших жителів окупованих територій. Так, у Донецькому молодіжному театрі вистави для наймолодших глядачів поставленні за віршами виключно російських авторів Міхалкова, Чуковського, Барто, Маршака, Вікторова. У виставі “Кто играет лучше?” дійові особи: російські народні інструменти. У віковій категорії 3 – 10 років також вистави лише російських авторів, за виключенням Шарля Перро. На сцені "Російського драмтеатру" йде російська народна казка “Лапоть, соломинка и пузирь”, в описі якої сказано: “Спектакль наполнен желанием сохранить национальные традиции: уникальные особенности языка, дух и быт Руси; поможет приобщить детей к русской культуре”. "Театр на Оборонній" пропонує дітям виставу за мотивами російських народних казок "Как солдат на побывку ходил”, яка "поведает маленьким зрителям о том, как храбрость и отвага помогают справляться со всеми сложностями, встающими на жизненном пути". Свою пропагандистську місію прямо декларує "Молодіжний театр": "В период с 2015 по 2020 годы Донецкий республиканский академический театр юного зрителя стремился активно содействовать становлению молодой Донецкой Народной Республики, укрепляя в умах и сердцах зрителей-соотечественников дух патриотизма, вечные идеи добра и справедливости".

 

Водночас вистав про війну на окупованих сценах Донецька і Луганська зовсім небагато, тим паче – про сучасну. Крім того, немає жодного документально твору про воєнні дії на Донбасі, що лише підтверджує тотальну відсутність свободи слова. 

 

Читайте також: Тисяча й один спосіб говорити про війну

 

Так, в репертуарі "Театру на Оборонній" – вистави і концерти, присвячені так званій “Великій вітчизняній війні” (“Мы все прошли и победили”, героїчна музична комедія "Нам всем одна досталась роль…", рок-опера "Распятая юность" (75-летию подпольной молодежной организации «Молодая гвардия» посвящается), “Непокорённые” (70-летию Великой Победы посвящается). На сцені "Донецького музично-драматичного театру" – “Хоть день, да наш!” (история с русской душой Великим труженицам и матерям, воинам, защитившим Родину от фашизма, посвящается). "Російський Драмтеатр" Луганська показує музично-поетичну композицію “Время. Выбор. Воля”, в описі якої: "Мультижанровый проект, посвященный извечной теме подвига защитников своей земли, своего края, своей Родины. Не только тех, кто сражался за свой народ в годы Великой Отечественной войны, но и тех, кто по сей день продолжает защищать Луганскую Народную Республику в рядах Народной милиции".

 

В "Молодіжному театрі" Донецька є одна вистава воєнної тематики: "Вечно живые" Розова. "Спектакль «Вечно живые» по пьесе знаменитого советского драматурга Виктора Розова — это рассказ о том, как бездумная жестокая война ломает жизнь обыкновенных людей, навсегда лишая их счастья и радости. В этом спектакле люди не разделяются на плохих и хороших. В нем просто показана реальная жизнь, а не иллюстрация военных лозунгов", – йдеться на сайті окупованого театру.

 

Найменше впливу окупації зазнав репертуар Театру опери і балету, на його сцені йдуть класичні “Аїда” Джузепе Верді, “Богема” Джакомо Пуччіні, “Кармен” Жоржа Бізе, “Корсар” Адольфа Адана, “Лебедине озеро” Чайковського, “Пер Гюнт” Едварда Гріга, “Кажан” Йоганна Штрауса. Щоправда, серед вистав для дітей переважають твори російських композиторів.