Відтоді, як Емманюель Макрон заповзявся активно допомагати Україні та почав публічно розмірковувати, чи не відправити до нас французьких військових інструкторів, Москва суттєво посилила свій дезінформаційний тиск на Францію. Тактика цих віртуальних атак стає дедалі складнішою. Російські фейки «базуються на дуже різноманітному контенті, зокрема й на фото- та відеомонтажах», уточнює французьке радіо FranceInfo.
Останнім часом особливо дістається французькій армії. На думку французького політолога Артура Кенінгсберга, причини посиленої уваги — підтримка України та присутність французького контингенту в Румунії та Естонії. «До того ж французькі інструктори навчають українських воїнів на території Польщі, — зазначив він. — Москва ніяк не може змиритися, що Франція, а віднедавна й Німеччина, збільшує свою військову присутність у Східній Європі».
Як повідомляє щоденний часопис Le Figaro, французький генеральний штаб зафіксував кілька інформатак на військових або військові операції. На думку видання, Кремль у такий спосіб прагне залякати, розколоти та поляризувати французьке суспільство. «Це частина стратегії впливу», — зазначає Le Figaro. Медіа поширило пресреліз міністерства оборони, в якому, зокрема, спростовувався фейк про відправку 2000 французьких солдатів до України. «Маневр, організований директором російської зовнішньої розвідки Сєргєєм Наришкіним, ще раз ілюструє систематичне використання Росією дезінформації, — йдеться в заяві Міністерства оборони. — Ми вважаємо такі провокації безвідповідальними».
Аби послабити підтримку України та знизити ефективність європейських лідерів, Кремль використовує цілу палітру вигадок. У своєму профілі в соцмережі X політолог Артур Кенінгсберг розповідає, що під час другого туру президентських виборів у Румунії, на яких він був присутній, російські пабліки поширили дезінформацію, буцімто солдати французької армії, котрі перебувають на території Румунії, передяглись у жандармів, щоб здійснити державний заколот, якщо переможе лідер крайніх правих Джордже Сіміон. Вибори Сіміон програв, але Росія й далі намагається очорнити французьких військових в очах румунської громадської думки.
Читайте також: Підробні газетні шпальти та відео. Кремль атакує французьку пресу в телеграм та Х
Водночас Росія також намагається заплямувати імідж Франції в Африці за допомогою проплачених статей і фейкових акаунтів, що звинувачують Париж в усіх бідах і зокрема — у фінансуванні терористичних угруповань у Сахелі. «Нещодавно в рамках дезінформаційної операції, спрямованої проти африканських діаспор, було поширено інформацію, буцімто Франція готує відправку контингенту африканських іммігрантів для бойових дій в Україні, супроводжуючи її фейковим оголошенням про набір до France Travail та фейковими демонстраціями африканців у Парижі», — розповідає часопис Dernières Nouvelles d’Alsace.
На інформаційному фронті проти вільного світу Кремль використовує всі засоби, які йому вдається вигадати та поставити до дії. Згідно з інформацією економічної щоденної газети Les Échos, від початку повномасштабного вторгнення Москва витратила понад мільярд євро, щоб дискредитувати Київ і його союзників та дезінформувати громадську думку і впливових блогерів, щоб використати кого «втемну», а кого — за гроші. Потім контент повторно публікується, наприклад, за винагороду африканським або близькосхідним ЗМІ, далі — поширюється через коментарі в медіа, телеграм-канали та відомих осіб. Далі його публікують офіційні російські структури, і рух запускається по другому колу.
Рік тому російські пропагандисти розіграли цілу виставу з «французьким військовим», якого нібито взяла в полон російська армія. Відео тривалістю в 30 секунд поширив спочатку користувач X, за яким стежать майже 47 000 осіб. Майже відразу це «ексклюзивне відео захоплення французького військового росіянами в районі села Липці» перепостила російська амбасада в Преторії. На кадрах російський солдат робить кілька попереджувальних пострілів у бік окопу, з якого виповзає чоловік. На наказ російського солдата здатися той відповідає з дуже грубим акцентом: «Приходьте за мною! Не стріляйте! Я француз».
«Та сталася накладка, — іронізує популярний тижневик L’Express. — Камуфляж і бронежилет актора не мали нічого спільного зі спорядженням французької армії, а нашивка з французьким прапором не схожа на офіційну. Настільки, що 6 червня французьке посольство в Преторії відреагувало на X відповіддю, сповненою сарказму: “Шановні колеги, ви не вперше поширюєте фейкові новини, і ми вже звикли до цієї недипломатичної практики. Але ця публікація геть кумедна. Ми пропонуємо вашим акторам попрацювати над акцентом, взявши уроки французької мови в Альянс Франсез”».
Париж не завжди реагує на російську дезінформацію офіційно, бо це може бути контрпродуктивно: спецоперація, про яку вийде спростування, здобуде в такий спосіб додаткове поширення, а відтак і безкоштовну непряму рекламу. Оператор, що продукує фейки, виросте в очах своїх замовників у Москві. Тому державні установи діють вибірково і лише в тих випадках, коли брехливі новини набирають мільйони переглядів.