Наводимо повний текст листа.
«Вважаємо своїм громадянським обов’язком звернутися до Вас, пане Президенте, з приводу тривожної ситуації, що склалася навколо визначної пам’ятки історії та археології, якою є фундамент всесвітньовідомої Десятинної церкви X ст. у Києві.
25 травня 2011 року близько 23.00 біля фундаменту Десятинної церкви почалося незаконне встановлення будівельних вагончиків. При цьому представники забудовника відмовилися пред’явити будь-які дозвільні документи на проведення робіт охороні заповідника та працівникам міліції, які були викликані на місце подій.
Якщо уже духовні святині стають предметом рейдерства, то виникає багато запитань, перш за все, до влади. Хіба можливе таке в цивілізованій країні?
Така зверхня самовпевненість невідомого забудовника сколихнула не тільки Київ, але й усю Україну, викликала широкий суспільний резонанс у громадських та наукових колах, породила чимало запитань, і, що найбільш прикро, – вже вкотре вдарила по авторитету держави.
Спроба так званого відтворення Десятинної церкви є прямим порушенням норм світового пам’яткоохоронного законодавства: Міжнародної хартії з консервації й реставрації пам'яток та визначних місць (Венеція, 1964 р.), Хартії з охорони та використання археологічної спадщини (Лозанна, 1990р.), Європейської конвенції з охорони археологічної спадщини (Валетта, 1992р.), Конвенції ЮНЕСКО про захист світової культурної та природної спадщини, що підписані та ратифіковані Україною.
Руїни Десятинної Церкви являють собою більшу архітектурну і історичну цінність, ніж будь-який, навіть найкращий її макет, який може бути побудованим на її місці.
Адже Десятинна церква – не просто ще одна церква часів Київської Русі. Це перший кам’яний християнський храм, збудований на гроші Святого Володимира – Хрестителя України-Руси.
У Десятинній церкві містилася княжа усипальниця, де поховано Володимира Святославича та його дружину – візантійську царівну Анну. Сюди було перенесено з Вишгорода прах княгині Ольги. Зберігаючи християнські святині та мощі, церква сама перетворилася на культову святиню, що відігравала велику роль в утвердженні християнської віри.
Як Київ став «матір’ю міст руських», так Десятинна церква стала прообразом і каноном для інших храмів в Київській Русі. Ця церква на цілі століття мала духовний і архітектурно-монументальний вплив на інші храми, які зводились князями по всій руській землі.
Оскільки не збереглося достовірних зображень і креслень первісного храму, збудованого Володимиром, будь-який проект, за великим рахунком, не матиме нічого спільного з історичною пам’яткою.
Її реконструкція зараз суперечила б не лише сучасній європейській традиції збереження культурних пам’яток, але й міжнародним зобов’язанням, взятим на себе Україною.
Окрім того, відбудова Десятинної церкви закриє можливості для повноцінного аналізу унікальних археологічних матеріалів, які історики могли б отримати з новими науковими інструментами. Навіть майже 400 років не вистачило для достатнього дослідження пам’ятки істориками, археологами і архітекторами. За нинішніх будівельних технологій будь-яка реконструкція церкви, навіть найбільш обережна, знищить можливості для її подальшого вивчення.
На наше переконання, збереження цієї визначної пам’ятки України має відбуватися відповідно до найновіших світових досягнень, які дозволять бачити українську святиню в первісному вигляді – без надбудови новітнього часу.
Але найбільш принципове питання лежить не в історичній чи в архітектурній площині. Ми виступаємо категорично проти того, аби святиня часів Київської Русі, праматір усіх українських церков, стала яблуком міжконфесійного розбрату і предметом політичних спекуляцій.
Тому політично і культурно виваженим кроком стане збереження пам’ятки у первісному вигляді – до того часу, коли будівельні технології дозволять жодним чином не зруйнувати її та культурний шар, що її оточує.
У зв’язку з цим, звертаємося до Вас з проханням взяти під свій особистий контроль ситуацію, що склалася довкола пам’ятки археології «Дитинець стародавнього Києва VIII – X ст. з фундаментом Десятинної церкви X ст.».
Вважаємо також за потрібне дати доручення міській владі Києва щодо забезпечення належної музеєфікації фундаменту Десятинної церкви, а також щодо проведення обов’язкового громадського та експертного обговорення остаточного проекту її збереження.
Віримо, пане Президенте, що Ви приймете мудре державницьке рішення та застосуєте всі наявні у Вас важелі впливу для того, щоб не допустити варварського знищення цієї унікальної пам’ятки. Цього не вибачать нам ні світова громадськість, ні, що найголовніше, – наші нащадки.
З повагою,
Леонід Кравчук, Президент України (1991–1994)
Віктор Ющенко, Президент України (2005–2010)»