Загрозлива тенденція зі зростанням уже тепер критичних для національної безпеки рівнів залежності від імпорту з Росії нафтопродуктів, скрапленого газу, антрацитового та коксівного вугілля потребує рішучого та якнайшвидшого державного втручання. Про це на сторінках Тижня пише економічний експерт Олександр Крамар.
«Російська сторона не раз демонструвала готовність використовувати відповідну залежність у гібридній війні проти України. Прикладами була криза на ринку автогазу 2017-го, випадки із припиненням постачання антрациту, зокрема минулої осені для потреб ЛТЕС, яка в результаті опинилася на межі зупинки. Проте висновків влада досі так і не зробила», – нагадав він.
Крім того, зауважує Крамар, із боку влади спостерігається злочинна бездіяльність і навіть підігрування. Можливо, із меркантильних міркувань можновладців високого рангу. Так, ще у квітні 2017 року Міненерго подавало до Кабміну проект постанови про заборону ввезення енергетичного вугілля з Росії, однак відповідного рішення уряд досі так і не ухвалив. Пізніше АМКУ без належної реакції вищого керівництва держави заблокував рішення, спрямовані на обмеження споживання російського антрациту через пріоритет у спалюванні газового вугілля, що видобувається в Україні.
«Без належної реакції РНБО та президента роками триває тотальне домінування російської продукції на ринку нафтопродуктів, скрапленого газу, коксівного вугілля, кольорових металів. Водночас ігнорується факт цілковитої залежності російських бізнес-груп, які контролюють їхнє постачання, від волі Кремля та можливість використання цього фактора в гібридній війні проти України. Більшість таких товарів у разі припинення їх поставок із Росії може замінити продукція інших постачальників. Однак за нинішніх рівнів залежності від поставок із РФ (60–80% усіх обсягів) зробити це швидко неможливо. Тож готуватися потрібно поступово», – пише експерт.
Крамар наголошує, що шлях до вирішення проблеми тут очевидний. Щодо всіх стратегічних енергоносіїв і промислової сировини, де миттєве припинення з політичних мотивів монопольних російських поставок продукції здатне створити серйозні загрози національній безпеці України, паралізувати чи підірвати стабільне енергопостачання громадян або економіки, спричинити зупинку великих галузей промисловості, потрібні обмеження на частку імпорту відповідних видів продукції із РФ на рівні не більш як 25–30% імпорту. Але під час визначення має враховуватися справжня, а не формальна країна походження продукції. Адже, наприклад, очевидно, що поставки нафтопродуктів чи скрапленого газу з Білорусі треба розглядати невіддільно від поставок із Росії, яка є безальтернативним джерелом сировини для білоруських виробників.
Детальніше читайте в черговому номері журналу «Український тиждень»