З початку року низка країн Заходу розробила законодавчі ініціативи, які розширюють повноваження силових структур та посилюють контроль держави над громадянами. На думку влади, нові закони запобігатимуть поширеннню екстремізму та покращать ситуацію у сфері безпеки. Правозахисники стверджують, що обмеження свободи підриває основи демократичного суспільства.
Велика Британія
В лютому у Великій Британії прийняли новий контртерористичний закон, який розширює повноваження силових відомств. Автором його стала міністр внутрішніх справ Тереза Мей.
Зокрема, зміни передбачають тимчасову конфіскацію паспортів в осіб, підозрюваних в тероризмі. Крім того, правоохоронці зможуть завадити виїхати з країни британським громадянам, які мають намір брати участь у бойових діях за кордоном. Особам, які після участі у конфліктах захочуть повернутися до Великобританії, можуть відмовити у в’ізді, а спроба незаконного перетину ними британського кордону каратиметься позбавленням волі на строк до 5-ти років.
Авіакомпанії тепер зобов'язані отримувати більше даних про пасажирів, зокрема й інформацію щодо кредитних карток. Компаніям, які відмовляються надавати авансові списки пасажирів, загрожує усунення з ринку. Інтернет-провайдери та мобільні оператори отримують більше інформації про споживачів і передають її владі за запитом.
Органи місцевого самоврядування та державні установи, включно з навчальними закладами, в'язницями тощо, зобов’язані розробити власні програми із запобігання екстремізму.
Крім того, контртерористичний відділ розвідки МІ-5 має посилити спостереження за всіма агентами Кремля, що працюють у Лондоні. Відповідне рішення британська влада прийняла через побоювання, що в результаті активної боротьби з ісламським тероризмом Британія виявилася вразливою для кремлівських агентів. За деякими даними, наразі у Лондоні діють понад 40 агентів російських спецслужб.
Також повідомлялося, МІ-5, МІ-6 (Служба зовнішньої розвідки) і GCHQ (Управління урядового зв'язку Великобританії) почали активно набирати російськомовних працівників через загострення протистояння між РФ та Заходом.
Німеччина
У лютому стало відомо, що уряд Німеччини ухвалив проект нового закону, за яким виїзд за кордон для проходження військової підготовки вважатимуть кримінальним злочином. Крім того, влада країни планує виділити в окрему статтю кримінального кодексу фінансування тероризму. Бундестаг планує затвердити згаданий проект влітку 2015 року.
У німецькій профспілці поліції (GdP) схвалили посилення законодавства. За словами керівника спілки – Олівера Мальхова – новий закон стане «чітким сигналом для ісламістів». Також в поліції наголосили, що посилення законодавства збільшить навантаження на слідчих, адже виявлення намірів щодо проходження військової підготовки за кордоном займатиме чимало часу.
Разом з тим опозиція розкритикувала новий законопроект. Зокрема, в Партії зелених назвали його антиконституційним. Ян Корте, заступник голови фракції Лівої партії, заявив, що закон «руйнує верховенство права».
«Конституційний принцип, за яким громадяни можуть чітко розрізняти правову і злочинну поведінки, наразі порушений. Підозра щодо вчинення кримінального злочину повинна бути обов’язковою умовою для втручання з боку силових структур. І ті, хто хоче це змінити, підривають основи нашого суспільства», – зазначив Корте.
Франція
5 квітня нижня палата французького парламенту затвердила новий законопроект, який надає державі широкі повноваження для нагляду за громадянами. Документ отримав назву «Французький Патріотичний акт» і передбачає, що силові структури зможуть використовувати спецзасоби для нагляду за приватними помешканнями, перехоплювати телефонні розмови, за допомогою прикріплених до серверів «чорних ящиків» стежити за інтернет-зв’язком. Верхня палата парламенту Франції – Сенат – голосуватиме за законопроект у червні 2015 року.
Рішення про посилення повноважень сил безпеки влада країни прийняла після січневих терактів у Парижі, які призвели до трагічної загибелі 17 людей. Крім того, Франція й досі отримує погрози від джихадистів, а силові структури країни залишаються в стані підвищеної готовності.
Правозахисні групи розкритикували новий законопроект, зауваживши, що жорсткий режим можуть використовувати не лише для запобігання терористичним загрозам, а й у сфері зовнішньої політики, для відстоювання економічних і наукових інтересів тощо.
"Цей законопроект перетворить Францію на країну спецслужб, де нічого не можна буде зберігати в таємниці, окрім самих спецслужб… Французька влада незабаром зможе стежити за будинками та автомобілями людей, прослуховувати телефонні лінії без дозволу судді, навіть без обгрунтованої підозри, що вони зробили щось неправильно", – зазначив представник Amnesty International Гаурі ван Гулік.
Незважаючи на це, опитування, проведене компанією CSA для новинного сайту Atlantico, показало, що дві третини французів підтримують обмеження свободи задля боротьби з екстремізмом. І лише 32% респондентів висловилися проти «Французького патріотичного акту».
Канада
6 травня нижня палата парламенту Канади ухвалила законопроект щодо боротьби з тероризмом, який значно розширює повноваження спецслужб країни.
Зокрема, новий закон дозволить канадським спецслужбам проводити операції за кордоном та здійснювати превентивні арешти. Поліцейські зможуть затримувати людей без пред’явлення звинувачень. Крім того, документ передбачає кримінальну відповідальність за пропаганду тероризму, в тому числі через інтернет.
Очікується, що Сенат затвердить документ до червня 2015 року.
Влада країни пішла на такий крок після атак у жовтні 2014 року. Тоді бойовик застрелив солдата біля Національного меморіалу війни в Оттаві, а потім напав на будівлю парламенту Канади, розташовану поруч.
Прем'єр-міністр Канади Стівен Харпер був переконаним прихильником законопроекту. Міністр оборони країни Джейсон Кенні також наголосив на необхідності протидії екстремістам.
«Існує висока ймовірність нападів джихадистів. Загроза тероризму ніколи не було більшою», – зазначив посадовець.
Критики закону стверджували, що документ є надто загальним, і закликали його змінити, однак безуспішно.
«Цей законопроект майже напевно призведе до погіршення ситуації зі свободою слова», – зазнає Алан Вайс, професор гуманітарних наук в Йоркському університеті.
«Він наповнений туманними формулюваннями, що зробить можливим для уряду маркувати практично все, з чим він не згоден, як шкідливе для національних інтересів Канади», – додав науковець.
США
23 квітня міністр оборони США Еш Картер представив оновлену стратегію кібербезпеки.
Згідно з повідомленням, нова стратегія базуватиметься на здатності завдавати ударів у відповідь, а відтак – сприятиме стримуванню нападів. Також повідомляється, що особливу увагу у відомстві приділяють загрозам з боку Росії, Китаю, Ірану та Північної Кореї.
Європейський Союз
У квітні влада Франції та Німеччини закликали ЄС до боротьби з фінансуванням терроризму.
Згідно з документом, направленим до Єврокомісії міністром фінансів Німеччини Вольфгангом Шойбле та його французьким колегою Мішелем Сапеном, політики вимагали ретельнішого відстеження фінансових потоків та замороження активів осіб, причетних до тероризму.
«Останні події наголошують на необхідності адаптувати нашу систему та закони в умовах зростаючої загрози, щоб забезпечити безпеку громадян європейських країн», – йшлося в листі.
«Координація на європейському рівні має важливе значення, оскільки замороження на національному рівні можна легко обійти через відкриті європейські ринки», – наголосили у зверненні.
28 квітня у Страсбурзі перший віце-президент Європейської Комісії Франс Тіммерманс і єврокомісар внутрішніх справ Дімітріс Аврамопулос представили план боротьби з тероризмом та кіберзлочинами. Документ містив 20 сторінок і передбачав дії Євросоюзу з посилення безпеки на 2015-2020 роки.
У документі визначили три пріоритети безпекової політики ЄС, серед яких – запобігання тероризму і протидія радикалізації, боротьба з організованою злочинністю та боротьба з кіберзлочинністю.
Зокрема, Єврокомісія планує створити спеціальний центр по боротьбі з радикалізацією, до роботи в якому залучать кращих фахівців галузі. Також ЄС планує покращити співпрацю з третіми країнами для подолання такого явища, як іноземні військові найманці. Крім того, особливу увагу приділятимуть подоланню фінансування терористів, посиленню правової бази щодо обігу вогнепальної зброї тощо.