Міністерство культури Польщі готує план вивезення найцінніших творів мистецтва країни за кордон у разі російського вторгнення. В інтерв’ю Financial Times міністерка культури Ганна Врублевська заявила, що планування евакуації є необхідним, оскільки майже 1000 польських музеїв більше не можуть працювати, керуючись лише «теоретичним уявленням про безпеку», доки Росія продовжує війну в Україні.
За її словами, міністерство веде переговори з іноземними установами щодо розміщення евакуйованих творів мистецтва з приблизно 160 польських державних установ. Окрім живопису та скульптур, евакуації підлягатимуть рідкісні книги та музичні інструменти. Є очікування, що до ініціативи приєднаються і приватні музеї та галереї.
Ініціативу щодо захисту мистецьких цінностей координує Мацей Матисяк — колишній полковник армії та ексзаступник голови військової контррозвідки Польщі. Нині він очолює новостворений департамент безпеки та кризового менеджменту в межах міністерства культури зі штатом у 40 осіб. «Нам потрібна була людина, яка працювала в армії, в оборонній сфері, але також знається на кризовому менеджменті», — сказала Врублевська.
Цей план частково ґрунтується на досвіді, отриманому під час допомоги Україні в переміщенні культурних артефактів до Польщі після початку повномасштабного вторгнення. Деякі з них досі там зберігаються. За словами Врублевської, співпраця з українськими мистецтвознавцями дала змогу почути їхню історію — «як це насправді працювати в умовах такої кризи».
Окрім логістики, йдеться і про оновлення документації, щоби переміщені польські твори мистецтва можна було відстежити й у майбутньому повернути. «Потрібно евакуювати також усі інвентарні книги, які дозволять потім довести, що це ваша власність», — пояснила вона.
Зараз перед польськими музеями стоїть завдання від Міністерства культури Польщі: визначити, які саме твори мають потрапити до категорії «пріоритетної евакуації». «Евакуювати все — неможливо», — підкреслила Врублевська.
Питання евакуації культурних цінностей у час війни обговорювали під час неформальної зустрічі міністрів культури ЄС у Варшаві у квітні. За словами Врублевської, країни Балтії, які також розташовані на східному фланзі НАТО, поділяють позицію польського уряду щодо переміщення творів мистецтва. «Вони трохи менші, тож для них усе трохи простіше — їм не потрібно координувати стільки людей, стільки музеїв», — зазначила вона.
Раніше литовський мовник LRT повідомляв, що з початку повномасштабного вторгнення до Литви було вивезено понад 1 500 культурних і мистецьких цінностей з України. Багато з цих творів мистецтва були вивчені та відреставровані, а також виставлені в Литовському національному художньому музеї. Серед них, зокрема, і роботи художниці Марії Примаченко.
Водночас зі значними проблемами при евакуації творів мистецтва зіткнулася й Україна. Наприклад, у квітні на брифінгу у Міністерстві культури та стратегічних комунікацій заступниця міністра Галина Григоренко заявила, що евакуювати об’єкти культурної спадщини, що належать до Державного музейного фонду, немає куди, оскільки для переміщених культурних цінностей потрібні великі площі для зберігання. І це у той час, коли, за її словами, на прифронтових територіях налічують шість мільйонів об’єктів рухомої культурної спадщини. Крім того, з евакуацією не поспішають і через недостатню кількість реставраторів.
Тоді голова правління Коаліції дієвців культури Ольга Сагайдак також звинуватила Міністерство культури і стратегічних комунікацій у тому, що воно відмовляється брати відповідальність за координацію евакуації, перекладаючи обов’язки на обласних посадовців та адміністрації музеїв.
Відомо, що Росія вкрала та зруйнувала понад мільйон музейних обʼєктів України, а частину експонатів вивезла на окуповані території та до Росії. За підрахунками ЮНЕСКО, знадобиться 10 років і майже 9 мільярдів доларів, щоб відновити культурні об’єкти, знищені внаслідок повномасштабного вторгнення.